Політика

Законопроект про статус окупованих територій: піар чи необхідність?

Незважаючи на те, що майже два роки триває гібридна війна Росії проти України, в українському політикумі тільки зараз почали активно просувати ідею більш жорсткого законодавчого врегулювання проблеми окупованих територій, де б речі, нарешті, називалися своїми іменами. Наскільки така ініціатива є своєчасною і матиме реальний ефект з реінтеграції захоплених територій, - питання спірне.

На розгляд Верховної Ради (ВР) надійшов законопроект №3593-д про окуповані території, колективного авторства 28 народних депутатів. У документі пропонують увести поняття «окуповані території», окреслити їхні кордони, заборонити торгівлю з окремими районами Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), а також перекрити водопостачання мешканцям непідконтрольних територій.

Багато політиків та експертів критикують законодавчу ініціативу парламентарів за безвідповідальне ставлення до тих українців, які опинилися під окупацією, і відсутність чіткого механізму повернення захоплених територій. До того ж документ іде врозріз з «мінськими домовленостями», що не може не хвилювати наших європейських партнерів.

Ще на початку лютого віце-спікер ВР Оксана Сироїд представила законопроект №3593-д на засіданні парламентського комітету з питань держбудівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко також зажадала ухвалити закон про окуповані території, ввести воєнний стан у Луганській і Донецькій областях та припинити торгівлю з непідконтрольними Києву територіями. За її словами, влада має «чітко … стати на позиції, що це війна Росії проти України». Такі самі вимоги висунули й організатори торгової блокади Донбасу, яка триває з кінця січня.

На думку авторів законопроекту, чинне законодавство не визначає правовий статус тимчасово окупованої території, немає юридичного визначення лінії розмежування та порядку її перетину. А ухвалені раніше закони щодо цього не тільки не спрямовані на вирішення фундаментального завдання з відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, а навпаки, значно «спрощують державі-окупанту завдання з утримання своєї адміністрації та навіть сприяють забезпеченню ворожого війська необхідними для його підтримки у високій бойовій готовності паливно-енергетичними ресурсами». «Усе це викликало хвилю невдоволення в суспільстві, а відсутність гідної реакції парламенту призвела до того, що народ почав громадську блокаду…» – ідеться в пояснювальній записці.

Документ складається з чотирьох частин: тимчасова окупація; звільнення території та введення режиму воєнного стану; правовий режим після скасування воєнного стану; взаєморозуміння. Окупована територія визнається невід’ємною частиною України, проте остання не несе жодної відповідальності за життя, здоров’я або майно жителів ОРДЛО та Криму, а пенсії та інші соцвиплати має платити Росія. Також Росія має відповідати за порушення прав і свобод мешканців окупованої території, не позбавляти місцевих українського громадянства, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду юр- та фізособам, які постраждали внаслідок окупації, піклуватися про культурну спадщину на окупованих територіях.

Крім іншого, забороняється перетинати лінію розмежування цивільним літакам, будь-яким потягам, цивільним і торговим суднам – крім транзиту без заходження в окуповані порти для суден; російським річковим суднам та інших країн, які вибере Кабмін; вантажівкам. Заборонено послугу з перевезення людей через лінію розмежування. Забороняється постачати воду на окуповані території. Також туди не можна ввозити алкоголь, сигарети, паливно-енергетичні ресурси та товари військового призначення. Водночас туди можна ввозити посилки громадянам і гумдопомогу; їжу та товари для груп осіб, затверджених Кабміном. Транзит через окуповані території заборонено. З окупованої території не можна завозити товари. Дозволяється тільки вивезти особисті речі внутрішнім біженцям.

За словами депутата від «Самопомочі» Тетяни Острикової, цей закон необхідний, щоб захистити мирних мешканців непідконтрольних територій, українських військовослужбовців і припинити торгівлю з окупантами. «Через те, що не було міжнародного визнання факту окупації, і міжнародне співтовариство не виконало це завдання, на сьогоднішній день ми виокремлюємо чотири загрози, з якими стикається населення окупованої території та причетні до них люди», – заявила парламентар в ефірі телеканалу 112.

За її словами, одна з головних загроз полягає в тому, що на людей в окупації не поширюється дія міжнародного гуманітарного права. По-друге, українські солдати перебувають під загрозою, бо невідомо тоді, чому вони стріляють у тих людей, які сьогодні є маріонетками Росії, чим ставиться «під професійне знецінення боротьба та військові дії наших солдатів». По-третє, підривається конституційний лад України. По-четверте, Україна торгує з цими територіями, збагачує та фінансує окупанта.

«Оскільки міжнародне співтовариство не визнало цього завдання, ми маємо зробити це в правовому полі України. Це поверне нас у конституційний лад, припинить фінансування окупанта та захистить людей, які проживають на окупованих територіях», – резюмувала Острикова.

Зі свого боку, депутат від Блоку Петра Порошенка Іван Винник вважає, що цей законопроект суперечить Конституції. «Наприклад, пропонується встановити новий державний кордон між окупованими територіями та неокупованими. Це категорично суперечить Конституції України – у нас є встановлені адміністративні кордони України. Треба вирішувати, як їх звільняти, а не легалізувати те, що вони окуповані», – сказав Винник.

З ним солідарний і радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. «Ми маємо, згідно з цим законопроектом, побудувати стіну на лінії розмежування. Цей законопроект не вирішує жодної проблеми на неконтрольованій території і не прискорює повернення цих територій. Це шкідливий законопроект, бо він порушує десятки норм міжнародного законодавства і не вирішує головної проблеми», – заявив він. За словами Гримчака, зараз треба, щоб міжнародний суд ООН визнав, що країна-агресор на цій території здійснює так званий ефективний контроль.

А заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука назвав маячнею нинішню редакцію законопроекту. Він зазначив, що йому складно охарактеризувати рівень компетенції тих людей, які брали участь у розробленні цього документа. «Я готовий засвідчити, що при мені для цих людей було величезним відкриттям, що водопостачання Маріуполя здійснюється таким чином, що спочатку вода подається в Донецьк, а потім тільки йде на Маріуполь. А одним із пунктів законопроекту Сироїд було припинення водопостачання в місто Донецьк, тому я категорично проти такого законопроекту», – сказав заступник міністра.

Зі свого боку, голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак заявив, що підтримує законопроект, проте не в нинішній його редакції. «Нам треба ухвалювати законопроект. Я знаю, його зараз доопрацьовують у профільному комітеті щодо механізму повернення тимчасово окупованих територій. Треба бути відповідальними. Якщо деякі політичні сили годують Україну численними фейками та хочуть тільки визначення «окупованих територій», це неправильно. Нам треба розповісти людям, як ми будемо повертати ці території, а не просто написати законопроект і на ньому піаритися», – сказав він.

У законопроекті детально описано тільки адаптацію повернених окупованих територій, проте чіткого механізму їхнього повернення до складу України немає. Так, після звільнення від окупантів району чи міста обласного значення, чи населеного пункту, де до окупації жили понад 50 тис. осіб, президент вводить там мінімум на рік правовий режим воєнного стану, який ВР має затвердити. Після цього протягом трьох днів президент створює військові адміністрації.

Під режимом воєнного стану мається на увазі: місцеві мешканці не можуть виїжджати без дозволу військової адміністрації; до населеного пункту не можна в’їжджати нікому, крім колишніх місцевих мешканців, без дозволу військової адміністрації; військова адміністрація видворяє з України тих, хто сприяв окупантам; відбувається реєстрація місцевих, їм видають посвідчення та забирають документи самопроголошених «ЛНР» і «ДНР»; військова адміністрація проводить розмінування, на територію постачають гумдопомогу, продукти й непродовольчі товари, затверджені Кабміном; відновлюють роботу лікарень, шкіл і дитсадків, інфраструктуру тощо.

Тим часом визнання окупації Росією ОРДЛО на рівні українського законодавства не схвалюють у Євросоюзі. На думку голови представництва ЄС в Україні Х’ю Мінгареллі, такий підхід до вирішення конфлікту на Донбасі є неправильним. «ОРДЛО зараз не перебувають під контролем українського уряду, але вони не повинні вважатися окупованими та такими, що потрапляють у зону відповідальності Росії. Це неправильний підхід», – заявив він.

На думку дипломата, вирішення проблеми конфлікту на сході України може бути знайдено тільки через виконання «мінських домовленостей». Європейський представник зазначив, що ЄС вважає ці території частиною України. «І треба зробити все можливе, щоб українська влада могла якомога швидше повернути контроль над ними», – резюмував Мінгареллі.

Раніше свою стурбованість висловили також в ООН і Раді Європи. Зокрема, спецпредставник генерального секретаря РЄ з питань України Режис Брія у своєму зверненні до авторів законопроекту зазначив, що законопроект порушує норми Резолюції ПАРЄ 2133 (п.17.3), а деякі його норми суперечать положенням «мінських домовленостей», тому мають бути переглянуті. Також РЄ вважає, що позбавлення громадян основних політичних прав на невизначений термін є загрозою основним демократичним європейським принципам. Крім того, ухвалення цього документа істотно ускладнить ситуацію з правами людини на тимчасово непідконтрольних територіях і правами внутрішньо переміщених осіб.

А в Агентстві ООН у справах біженців заявили, що законопроект «матиме негативні наслідки для забезпечення захисту прав людини, свободи пересування та доставки гуманітарної допомоги тим, хто її потребує».

Ксенiя Лазоренко