На полях сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку президент Петро Порошенко провів паралель між війною в Сирії та в Україні, розповів про проблеми біженців усередині країни, а також передав ратифікаційні грамоти про приєднання до Паризької угоди щодо боротьби з глобальною зміною клімату.
Півтора тижня тому в Нью-Йорку відкрилася 71-ша сесія Генасамблеї ООН. Протягом року на розгляд її делегатів буде винесено близько 170 питань на найрізноманітнішу тематику – від розв’язання тривалих конфліктів в Африці, Азії, Європі та на Близькому Сході до питань координації зусиль гуманітарної допомоги, сприяння правосуддю та міжнародному праву, роззброєння, контролю над наркотиками й інші питання. Однак найбільш нагальними є три завдання – проблема біженців і мігрантів, питання зміни клімату та ситуація в Сирії. Втім, українське питання, хоч і посунулося дещо на другий план міжнародного порядку денного, також не залишилося без уваги.
Меседжі генсека ООН
Перед початком загальнополітичних дебатів, що відбуваються з 20 по 26 вересня, генсек ООН Пан Гі Мун надав свою щорічну доповідь про роботу Організації. Цього разу він відкинув дипломатичний етикет і жорстко розкритикував держави за нездатність вирішити найгостріші проблеми сьогодення. Він нагадав, що світові лідери є відповідальними перед власними громадянами, а міжнародна спільнота цілком здатне впоратися з нинішніми проблемами. І заявив, що покидає свій пост з важким серцем.
«Громадян та їхніх лідерів розділяє прірва недовіри. Екстремісти змушують людей ділити всіх на «своїх» і «чужих». Земля відповідає на наші дії підвищенням рівня моря, незнаною спекою та жорстокими ураганами. Багато людей щодня стикаються з небезпекою. 130 млн осіб потребують життєво необхідної допомоги. Десятки мільйонів серед них – це діти й молодь, тобто під загрозою перебуває майбутнє покоління», – заявив Пан Гі Мун. Голова ООН нагадав про конфлікти, що не вщухають, у Ємені та Лівії, в Іраку й Афганістані, у Сахеле та районі озера Чад і, звичайно, у Сирії – з найбільшою кількістю жертв.
«У цьому залі сьогодні присутні представники країн, які або ігнорували злодіяння, вчинені щодо цивільних осіб усіма сторонами, або брали в них участь, або навіть планували та чинили ці звірства, Здавалося б, далі нікуди, та ми стали свідками нових глибин ницості. Свіжий приклад – жорстокий та, очевидно, навмисний напад на гуманітарну колону ООН і сирійського арабського Червоного Півмісяця», – заявив генсек ООН.
Говорячи про ситуацію в Україні, Пан Гі Мун попередив, що насильство призвело до внутрішніх потрясінь, до нового сплеску напруженості в Європі та суперництва в геополітичній сфері. Він звернув увагу на те, що багато політичних лідерів «зраджують» інтереси власних громадян. «Ми стаємо свідками того, як лідери багатьох країн переписують конституцію, маніпулюють виборчим процесом і вживають інших відчайдушних заходів, щоб утриматися при владі. Вони мають зрозуміти, що їхня посада – це не їхня особиста власність, а виявлення довіри з боку громадян. Я недвозначно заявляю: ви мусите служити своєму народові. Припиніть розхитувати демократію, розкрадати природні ресурси своїх країн, кидати за ґрати та катувати своїх критиків», – заявив він.
Не найкраще, вважає Пан Гі Мун, країни виявляють себе й в ООН, від якої люди чекають рішучих дій. Генсек ООН дорікнув учасникам, що входять до складу організації, у тому, що вони перешкоджають її співробітникам ефективно виконувати свою роботу. Водночас він переконаний, що міжнародній спільноті під силу впоратися з проблемами та конфліктами. Доказ тому – підписання Паризької угоди щодо клімату, ухвалення Цілей сталого розвитку – порядку денного людства на найближчі 15 років.
Як відомо, цього року, 31 грудня, генсек ООН Пан Гі Пун покине свій пост, який він обіймає з 1 січня 2007 р. Радбез має визначитися з єдиним кандидатом на пост нового генсека до жовтня, однак фіксованих термінів процедури немає. Минуло вже чотири раунди голосування Радбезу щодо кандидатів на пост голови всесвітньої організації. Наразі в перегонах лідером є екс-прем’єр-міністр Португалії Антоніу Гутерріш, на другому місці – голова МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, на третьому – екс-голова МЗС Сербії Вук Єреміч.
Українське питання з вуст Обами
Зі свого боку, президент США Барак Обама акцентував увагу на розвінчанні міфів російської пропаганди щодо західного сценарію демократичних змін в Україні. Він заявив, що українці вийшли на Майдан Незалежності з протестами не через «якусь там «змову» за кордоном», а в тій ситуації люди просто не мали іншого виходу. Громадяни України вимагали змін у країні, бо бачили й бачать зараз, що мешканці Балтійських країн, Польщі живуть краще.
За його словами, у країнах, що дуже відрізняються одна від одної, уже відбулися великі зміни через поширення демократії у світі. «Наприклад, у Японії, Чилі, Індонезії та Ботсвані – у країнах, які досягли чималих успіхів, де населення має відчуття участі у власній державності», – зазначив голова США.
На його думку, країни, уряд яких проводить агресивну політику, такі як РФ, тільки працюють на значне ослаблення своїх міжнародних позицій. «У світі, де епоха імперій залишилася позаду, ми бачимо, як Росія намагається відновити втрачену славу за допомогою сили», – зазначив Обама. У цьому контексті він звернувся до РФ з попередженням: «Якщо Росія й далі втручатиметься в справи своїх сусідів, це підтримуватиме популярність (влади. – Авт.) усередині, і це підживлюватиме національні інтереси. Але з часом її авторитет буде зменшуватися, і кордони стануть менш безпечними».
Порошенко про наболіле
Продовжив тезу про свою країну президент Петро Порошенко. У своєму виступі він традиційно закликав до реформування Ради безпеки ООН у частині права вето. «Будь-яке вето не має блокувати дії Радбезу. І якщо вона хоче займатися питаннями масових звірств, ми маємо усунути цю перешкоду, щоб Радбез працював більш ефективно», – заявив Порошенко. Нагадаємо, РФ є постійним членом Ради безпеки ООН. Раніше президент Петро Порошенко назвав «ліцензією на вбивство» застосування права вето постійними членами Радбезу ООН у разі збройних конфліктів.
Голова держави також провів паралелі між конфліктом у Сирії та в Україні. «Дуже шкода, що тільки два дні тому стався варварський напад на гуманітарний конвой в Алеппо. Таким чином, сирійський режим в односторонньому порядку припинив дотримуватися «режиму тиші». Ця недостатня відповідальність порушує принципи Ради. Водночас зовнішня підтримка такого режиму Росією зробила чималий внесок у ситуацію й на рівні бойових дій. Як і в Україні, це було частиною політики намірів, для посилення бойових дій, щоб виступити самій посередником. Таким чином, отримувати важелі тиску. Це дуже схоже на мою країну», – заявив він. «Брак дій Радбезу в конфлікті в Україні та окупації Криму зараз перетворив Крим на потужну військову базу. Поки йде війна, велика кількість російських військових вирушає до Сирії з російських баз у Криму», – зазначив Порошенко.
Біженцям – належний прихисток
Особливу увагу делегати сесії Генасамблеї ООН цього разу приділили міграційній кризі. Це питання було винесено за межі загальнополітичної дискусії окремим блоком. Саміт з питань біженців та мігрантів відбувся 19 вересня. За його підсумками ухвалено відповідну декларацію. Документ, що дістав назву Нью-Йоркської декларації, зобов’язує виробити до 2018 р. глобальний договір з регулювання проблеми переміщень великих груп біженців і мігрантів.
Держави-члени взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення всім особам, що прибувають до країн, «чи біженцям, чи мігрантам, чуйне, гуманне, з повагою їхньої гідності та врахуванням гендерних аспектів своєчасне приймання». «Ми й далі захищатимемо права людини та основні свободи всіх осіб, поки вони перебувають у дорозі, а також після їхнього прибуття», – ідеться в декларації. Ухваливши документ, держави – члени ООН мають намір почати переговори з вироблення двох глобальних договорів – з регулювання міграції та справедливого розподілу відповідальності з приймання біженців і надання їм підтримки, які мають бути ухвалені 2018 р.
«Біженці та мігранти не є тягарем – це величезний потенціал, якщо тільки ми його розкриємо», – заявив генсек ООН Пан Гі Мун. Він закликав світових лідерів «приєднатися до кампанії й разом узяти зобов’язання щодо дотримання прав і гідності кожного, хто був змушений покинути свої будинки в пошуках кращого життя».
Президент Петро Порошенко також виступив у межах цього засідання. За його словами, безпрецедентна міграційна криза та наплив біженців стали важливим іспитом для людства. «Ця глобальна криза вимагає від нас спільної відповідальності та скоординованих зусиль», – зазначив він. Крім того, Порошенко наголосив, що російська військова агресія змусила близько 1,8 млн українців шукати новий дім у межах країни. Також голова держави виступив за відновлення посади спецпредставника генсека ООН з питань внутрішньо переміщених осіб.
Паризька угода щодо клімату почне працювати цього року
Не менш значущим для учасників нинішньої зустрічі стало питання зміни клімату. Зокрема, у штаб-квартирі ООН лідери країн вручили генсеку ООН ратифікаційні грамоти про приєднання до Паризької угоди щодо боротьби з глобальною зміною клімату, що замінить Кіотський протокол. «Я впевнений, що вже цього року Паризька угода набере чинності», – сказав Пан Гі Мун. Він також закликав світових лідерів ужити заходів для прискореної ратифікації документа.
За цим прикладом пішло й українське керівництво, у липні ратифікувавши важливий документ. Угоду підписали 22 квітня 2016 р. представники 174 держав, включно з Україною. Документ ще не набрав чинності, він почне працювати тільки на 30-й день після того, як не менше ніж 55 країн, на частку яких припадає разом як мінімум 55% загальних глобальних викидів парникових газів, здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію. Паризьку угоду відкрито до підписання до 21 квітня 2017 р.
Так, Україна разом з іншими країнами має сприяти стримуванню приросту глобальної середньої температури в межах «набагато нижче» 2°С й обмеженню зростання температури до 1,5°С. Країна сама визначить для себе зобов’язання за рівнем викидів парникових газів і має переглядати їх раз на п’ять років. У межах цієї угоди держава не має фінансових зобов’язань. Однак там передбачено, що розвинені економіки мають надавати фінансову допомогу іншим державам для запобігання зміні клімату. Після набрання чинності передбачено фінансовий внесок до бюджету Конвенції, який визначатиметься за спеціальною шкалою ООН. Також будуть потрібні витрати з держбюджету на підготовку звітної документації.