Європейська комісія надасть першу оцінку прогресу України у виконанні "кандидатських критеріїв" ЄС у травні, до якого Київ завершить виконання більшості умов.
Про це заявила 18 березня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, інформують Економічні новини.
За словами Стефанішиної, очікується, що проміжна усна оцінка відбудеться на засіданні Ради ЄС із загальних питань, а попередні переговори, можливо, відбудуться в Києві.
“А 20 березня я візьму участь у неформальному засіданні Ради з загальних питань, де ми обговоримо всі сім рекомендацій і визначимо конкретну дату (усного оцінювання)”, – сказала Стефанішина журналістам.
У червні Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, що є першим кроком до повноправного членства.
Членство в Європейському Союзі вже давно є ключовим прагненням України, відображеним в українській Конституції серед основних цілей. Для досягнення цієї мети країні необхідно виконати умови Європейської Комісії з питань, пов’язаних з правосуддям, верховенством права та боротьбою з корупцією, а потім продовжити переговорний процес щодо членства в ЄС.
Прогрес України у виконанні цих умов поки що є предметом лише експертних оцінок. Після весняної усної оцінки Єврокомісія надасть офіційну у жовтні.
Стефанішина заявила, що Україна завершить виконання майже всіх “критеріїв кандидата” до проміжного оцінювання. “Кілька блоків вже виконані політично, залишилися технічні питання… Залишаться завдання, пов’язані з імплементацією закону про національні меншини”.
Закон про національні меншини, який був прийнятий українським парламентом 13 грудня, викликав критику з боку румунської влади та румунської громади України, оскільки він нібито не забезпечує достатнього рівня використання румунської мови як мови освіти в Україні.
За оцінкою Стефанішиної, український парламент також ухвалить закон про структурування рекламного ринку України, що “дозволить Києву заявити про виконання критеріїв медіареформи”.
У грудні президент Володимир Зеленський підписав суперечливий законопроєкт про медіа, який був розкритикований західними та українськими журналістськими організаціями як спроба запровадити цензуру. Влада відкинула ці звинувачення.
Стефанішина також висловила впевненість у позитивній оцінці реформи Конституційного Суду, незважаючи на те, що Україна не призначила іноземного експерта 7-м членом Ради з питань етики – групи експертів, яка має затверджувати або відхиляти кандидатів на посади в Суді, як це спочатку рекомендувала Венеціанська комісія.
Замість цього Україна внесе інші зміни до процедури, які, як повідомляється, нададуть іноземним експертам право спільно блокувати відбір у разі незгоди з українськими колегами.
“Ми не знайшли жодних юридичних підстав для того, щоб мати сьомого експерта. Ми провели переговори з Венеціанською комісією та Європейською комісією і домовилися, що модель добору суддів Суду базуватиметься на моделях, які використовуються для інших судових органів, наприклад, Вищої ради правосуддя. Зокрема, рішення Ради з питань етики ухвалюватимуться чотирма голосами”, – пояснила пані Стефанішина.
Законопроект про Конституційний суд, підписаний Зеленським у грудні, був засуджений українським громадянським суспільством та Заходом як такий, що підриває європейську інтеграцію України. На думку правників та антикорупційних активістів, він дозволить Офісу президента обирати лояльних суддів і повністю контролювати Конституційний суд.
На думку пані Стефанішиної, ЄС також повинен вважати “антиолігархічний” критерій виконаним, незважаючи на те, що Україна не планує виконувати його у початковому вигляді. Вона зазначила, що український уряд має на меті зменшити вплив олігархів за допомогою антимонопольних та антикорупційних заходів без створення суперечливого “реєстру олігархів”.
“Під час війни називати і ганьбити, тобто називати певних осіб, які підпадають під дію цього закону, не є пріоритетом”, – додала віце-прем’єр-міністр.