За час свого перебування на посаді президента України Петру Порошенку довелося на собі випробувати, що означає мати як опонента російського президента Путіна.
У своєму інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung екс-президент України Порошенко закликає Захід не довіряти словами російського президента та загалом Росії, інформують Економічні новини.
— Пан Порошенко, розміщення російських військ поблизу України спонукало уряди багатьох країн Європи застерегти Москву від вторгнення та війни. Цього тижня президенти Байден та Путін провели довгу телефонну розмову на цю тему. Що означає цей телефонний дзвінок у довгостроковій перспективі?
— Це може означати, що всі ми перебуваємо за один крок від катастрофи. Це не принесе миру та стабільності в регіон. Зараз в Україні всі політичні сили мають об’єднати свої зусилля, і я як один із лідерів опозиції хочу зробити свій внесок. Я знаю, як важко бути президентом у воєнний час, коли ти день за днем втрачаєш десятки солдатів. Найстрашнішим днем у моєму житті був день, коли прямо перед раундом переговорів російські ракети потрапили в район міста Краматорська і забрали життя дітей.
Але всі ці сумні події зробили Україну сильнішими та допомогли зробити потрібні висновки. До цієї війни, яка розпочалася з окупації Росією Криму у 2014 році, 16 відсотків українців виступали за інтеграцію до НАТО. У 2019 році цей показник становив 65%.
— Які цілі Росії сьогодні, у короткостроковій та довгостроковій перспективі?
— У короткостроковій перспективі мета президента Путіна — дестабілізувати Україну зсередини та атакувати її ззовні, послабивши її настільки, щоб нас можна було завоювати. У довгостроковій перспективі його метою є знищення суверенітету та територіальної цілісності України, щоб він міг реалізувати свою ідею щодо Радянського Союзу 2.0. Я маю на увазі його відоме есе, в якому він пів року тому написав, що Україна та Росія — один народ, і тому Україна не має права на існування. Щодо Заходу його короткострокові цілі – витіснити НАТО та ЄС зі Східної Європи та зруйнувати цінності, суспільства та демократії Заходу.
— Невже Путін думає, що це йому вдасться?
— В одній із наших телефонних розмов у 2014 році він сказав, що на його столі лежить книга відомого німецького автора про кризу в Європі. Це був «Занепад Заходу» Освальда Шпенглера. Він справді вірить у це! (Сміється) Я сказав Путіну, що не читав цієї книги. Він порадив мені прочитати її дуже уважно. А у довгостроковій перспективі він хоче створити нову систему, як після Ялтинської конференції у 1945 році, тобто нові зони впливу в Європі.
— Що це означає для Європи, Заходу?
– Путін не зупиниться в Україні. Він зайде так далеко, як йому буде дозволено. Ось чому я пишаюся тим, що 30 червня 2014 року, будучи новообраним президентом, я наказав нашій армії завдати удару у відповідь у східній Україні. І тоді ми звільнили дві третини території, яку раніше захопили підконтрольні Москві бойовики.
— А як це було у 2014 році, коли спочатку було окуповано Крим, а потім розпочалися бойові дії на сході України? Чи загрожував Путін тоді напасти на столицю Київ?
— Це було незадовго до того, як мій попередник Олександр Турчинов був тимчасовим президентом. Він говорив телефоном із Сергієм Наришкіним, спікером російського парламенту (а сьогодні — головою розвідслужби СЗР, прим. ред.). Наришкін сказав моєму попереднику, що росіяни збираються напасти на Україну, знищити обороноздатність країни та захопити Київ. Ось що мені сказав Турчинов. У переговорах зі мною Путін таких вільностей не допускав. Але іноді ми мали й високу температуру розмови.
— Чи можете ви навести приклад?
— Тоді у телефонній розмові ми обговорювали справу російського журналіста. Його знайшли нашими військами на сході України з ракетною установкою в руках. У нас є відеодокази. Путін тоді вимагає, щоб я звільнив журналіста. Я сказав: добре, але ви захопили українського режисера Олега Сенцова із Криму. Тобто ви відпускаєте Сенцова до мене, а я відпускаю цього так званого журналіста до вас. Тоді Путін попросив мене зробити перший крок.
– Що сталося далі?
Я зробив це, і він порушив своє слово, Сенцов ще багато років перебував у російському ув’язненні. Це був перший урок, який я зрозумів тоді і який хотів би передати вашим читачам: будь ласка, не довіряйте Путіну.
— Ви закликали Захід постачати зброю. Німеччину теж?
— Я говорю те саме вже багато років: Нам потрібна єдність держав у ЄС та в НАТО. І нам потрібна ваша солідарність, бо Україна бореться не лише за себе, а й за свободу та демократію. А сьогодні? Нам потрібні санкції проти Росії. Друге: Україні потрібен План дій щодо членства в НАТО. По-третє, нам потрібно, щоб Європа, зокрема Німеччина, постачала смертоносну оборонну зброю.
— Летальна, тобто смертоносна зброя. Чи не приведе це до ескалації?
— Ми не використовуватимемо їх для нападу на російські війська на російській території, це неможливо і не обговорюється. Але якщо російські ВПС бомбитимуть українську територію, нам потрібні зенітні ракети. Також бронебійна зброя, бойові безпілотники та радари. Путін повинен знати, що ціна нападу буде високою, і що він програє війну на фронті. По-четверте, і це стосується насамперед нового уряду Німеччини: санкції проти «Північного потоку-2». Введення в експлуатацію цього газопроводу стало б для Путіна запрошенням до атаки на українські транзитні газопроводи. Північний потік — це проблема для європейської та глобальної безпеки. І, по-п’яте, подальша підтримка наших внутрішніх реформ.
— Чи пояснила канцлер Меркель, яка тісно співпрацювала з вами, чому вона не запобігла «Північному потоку-2»?
— Меркель зробила все можливе, щоби не стимулювати подальше будівництво трубопроводу. Хоча мала великі проблеми з цим у коаліції з СДПН, від якої й стався проект. Але Ангела Меркель була великий дипломат, великий лідер Європи. Я захоплююся тим, як вона вела переговори з Путіним у Мінську у 2015 році. І вона зупинила будівництво трубопроводу, не сказавши про це відверто. Лише у 2019 чи 2020 році будівництво набрало обертів.
— Чи зараз енергоносії можуть стати причиною великого конфлікту?
— Росія блокує постачання вугілля з Казахстану та інших країн України. Це велика проблема. ЄС та Київ мають негайно поговорити про це. Ця проблема може поставити під серйозну загрозу електропостачання. Щодо природного газу: газ є інструментом корупції, а також може бути зброєю у гібридній війні. Наразі Путін намагається шантажувати Європу високою ціною на газ. На щастя, за час мого перебування на посаді президента Україна повністю припинила купувати газ у Росії.
— Яке значення мала Ангела Меркель для охопленої війною України з 2014 року?
— Дозвольте мені відповісти, як громадянин моєї країни. Німці повинні знати: Роль Ангели Меркель у порятунку України у скрутні часи була величезною. Вона може вважати себе хрещеною матір’ю української нації. Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб подякувати їй та всім тим, хто причетний до Німеччини.