Під час візиту до Києва генсек НАТО Єнс Столтенберг запевнив керівництво нашої країни в незмінності позиції НАТО щодо анексії Росією Криму, обговорив конфлікт на Донбасі, питання кібербезпеки, фінансову підтримку української армії, а також нагадав депутатам про корупцію.
Візиту генсекретаря НАТО Єнса Столтенберга до столиці передували не менш важливі для нашої країни міжнародні події. Зокрема, призначення колишнього постпреда США при НАТО Курта Волкера спецпредставником Держдепу по Україні саме того дня, коли мала відбутися зустріч президентів США та Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна. А також візит держсекретаря США Рекса Тіллерсона в Україну, що відбувся декілька днів тому. Крім того, напередодні в Одесі розпочалися українсько-американські навчання Sea Breeze-2017.
А за декілька днів відбудеться саміт Україна-ЄС, перший після завершення ратифікації Угоди про асоціацію із Союзом. Нинішня зустріч Єнса Столтенберга з українським керівництвом також має символічне значення, адже рівно 20 років тому було створено комісію Україна-НАТО. Зараз співпраця з військовим блоком виходить на абсолютно новий рівень.
Відразу після прибуття Єнс Столтенберг узяв участь у відкритті виставки «Україна-НАТО. Формула безпеки», потім вирушив на Банкову, де під головуванням президента Петра Порошенка відбулося засідання комісії Україна-НАТО. Представників ЗМІ пропустили тільки на його вступну частину, під час якої сторони наголосили на важливості співпраці та окреслили подальший план дії. Решта зустрічі на вищому рівні проходила за зачиненими дверима, за результатами якої Петро Порошенко та Єнс Столтенберг згодом дали спільний прес-брифінг.
За словами президента Петра Порошенка, за останні 20 років членами НАТО стали 13 країн, і Україна також рухається в цьому напрямку. Проте найближчим часом заявку на членство Київ не подаватиме.
«Наш пріоритет – інтеграція в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в організації Північноатлантичного договору. І дуже важливо, що це є рішення НАТО та 29 країн-членів. Жодна країна світу поза межами НАТО не має права вето або права дозволу для цієї співпраці. Це воля 29 країн і воля країни – майбутнього члена. Це не означає, що ми будемо негайно подавати заявку про членство. Це означає, що нам треба вибудувати програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів», – сказав президент.
Генсек НАТО знову запевнив українське керівництво в тому, що позиція Альянсу щодо ключових питань залишається незмінною. «Ми тут також для того, щоб продемонструвати солідарність НАТО з Україною, а також нашу тверду підтримку суверенітету та територіальній цілісності вашої держави. Росія продовжує свої агресивні дії проти України, але НАТО та країни альянсу стоять на вашому боці. Країни альянсу не визнають і ніколи не визнають незаконної анексії Криму Росією. Ми занепокоєні ситуацією на сході України, що забрала вже тисячі життів», – зазначив Єнс Столтенберг, наголосивши на необхідності виконання Мінських домовленостей.
Український президент додав: «Я можу висловити навіть припущення, що НАТО прокинулося, і це надало альянсу друге дихання. Союзники ще більше впевнилися в необхідності об’єднання всіх своїх зусиль для взаємного захисту, важливості підвищення видатків на оборону та збільшення своєї присутності у світі. Все це не залишилося без уваги і в нашій державі».
Основну частину дискусії засідання комісії Україна-НАТО було присвячено ситуації на Донбасі. «Я ретельно поінформував Північноатлантичну раду про нинішню ситуацію на Донбасі та продовження ескалації напруженості через постійні військові провокації контрольованих Росією бойовиків», – повідомив Петро Порошенко.
За його словами, партнери НАТО висловили незмінну підтримку зусиль України щодо захисту територіальної цілісності, відновлення суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів нашої держави на основі повного виконання Мінських домовленостей. «У цьому контексті ми обговорили наші спільні підходи для посилення обороноздатності України, а також підвищення безпеки наших союзників у світлі продовження агресивних дій РФ», – розповів глава держави.
За словами Єнса Столтенберга, альянс постійно надає й надалі надаватиме Україні практичну допомогу. Так, країни – члени НАТО вже виділили нашій країні майже $40 млн допомоги. Ці кошти виділили на допомогу українській армії у сферах командування управління, кіберзахисту та медичної реабілітації. А під час зустрічі з Петром Порошенком переглянуто комплексний пакет допомоги для української армії. «Зараз ми працюємо над тим, щоб надати Україні обладнання для супутникового зв’язку», – розповів генсек НАТО.
Окремою темою обговорення під час засідання була кібербезпека. Генсек альянсу повідомив, що Україна вже отримала сучасне обладнання для кіберзахисту. Крім того, НАТО допомагає урядовим інституціям у розслідуванні інцидентів у сфері кібербезпеки, зокрема, масованої кібератаки 27 липня. За його словами, НАТО почало розвивати більш потужну систему кіберзахисту.
«Ми чекаємо на співпрацю з такими країнами, як Україна, партнерськими країнами в цій галузі. Ідеться про обмін досвідом, спільні навчання, розроблення нових технологій, ми потребуємо всього цього, щоб ефективно реагувати на кіберзагрози, які існують, вони є дуже реальними та постійно змінюються за своєю природою. Системи оборони та захисту, які ми маємо в цій галузі, можуть не спрацювати завтра, їх треба оновлювати», – додав він.
За словами Петра Порошенка, нещодавнє законодавче рішення є чіткою відповіддю на запитання, чи хоче Україна приєднатися до альянсу «і наскільки ми рішучі в досягненні кінцевої мети – нашої євроатлантичної інтеграції». Він переконаний, що вже до 2020 р. країна має досягти стандартів військового блоку.
Також він повідомив про початок дискусії про приєднання до плану дій щодо членства в альянсі (ПДЧ). «Ми вважаємо за необхідне, щоб ми почали дискусію про введення Membership action plan і щоб наші пропозиції про початок дискусії були із задоволенням прийняті», – повідомив президент. Він упевнений, що ця дискусія наблизить Україну до можливості подання відповідної заявки.
ПДЧ в НАТО запроваджено у квітні 1999 р. та призначено для допомоги країнам, що планують стати членами НАТО. У 2008 р. Україна вже надсилала лист із проханням про приєднання до ПДЧ в НАТО. У 2010 р. президент Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО та національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, що були створені 2006 року за президента Віктора Ющенка.
Не забули й про нашого північного сусіда. «Підхід НАТО щодо Москви, щодо Росії полягає в тому, що ми називаємо «двостороннім підходом» – це насамперед міцний захист, колективний захист, що заслуговує на довіру, і водночас політичний діалог. Тому що Росія – це наш сусід, і вона нікуди не зникне. І тому важливо говорити з Росією, особливо в умовах, коли напруженість зростає. Важливо говорити на такі теми, як мінські угоди, Мінські домовленості, їхнє виконання. Це те, що ми називаємо «політичним діалогом», – сказав Столтенберг.
Він додав, що НАТО хоче уникнути небезпечних ситуацій. «Є значна військова активність, навчання, які проводять уздовж наших кордонів. НАТО попереджає: хоче уникнути будь-яких інцидентів, які можуть призвести до того, що ситуація вийде з-під контролю та створить небезпечні ситуації. Усе це потребує діалогу з Росією, проте діалог не означає слабкість. Для нас – це знак сили, за допомогою якої ми говоримо із сусідом», – резюмував генсек НАТО.
Єнс Столтенберг став першим генсеком НАТО, який публічно виступив в українському парламенті. Утім, не єдиним іноземним гостем, хто зважився на спіч із трибуни Верховної Ради. Востаннє таку честь виявив до наших парламентарів віце-президент США Джо Байден під час свого візиту в Україну.
Як і Байдан, Столтенберг одразу зірвав оплески своїх слухачів, цитуючи вірш українського поета Тараса Шевченка: «Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві. І в огні її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені». За його словами, НАТО також не байдужа доля України. У своєму виступі Столтенберг заявив, що двері НАТО залишаються відчиненими, проте шлях вступу є непростим.
«Україна є суверенною державою, і вона має право обирати свою безпечну структуру. Минулого місяця НАТО привітала приєднання до своїх лав Чорногорії як 29-го члена альянсу. Це свідчить про те, що двері НАТО залишаються відчиненими. Шлях до набуття членства в НАТО є непростим. Для тих, хто намагається встати на цей шлях, така країна має продемонструвати прихильність реформам», – зазначив генсек організації. Парламентаріям він сказав, що корупція – це ракова пухлина, і закликав боротися з нею.
Свій виступ Столтенберг закінчив словами: «Україні потрібні герої, які б повстали проти тих, хто хоче затьмарити її світле майбутнє, і боролися б з корупцією, де б вона не була та яких би форм не набувала. Отже, депутати парламенту, Україні потрібні сучасні ефективні збройні сили, їй потрібні потужні підзвітні демократичні інститути та потужні міцні підзвітні демократичні лідери. Україні потрібні найкращі з вас».