Політика

США посилили антиросійські санкції

Сенат США остаточно схвалив закон про нові санкції проти Росії, а також Ірану та КНДР. Зі свого боку, Кремль пообіцяв не зволікати із заходами у відповідь, якщо документ набере чинності.

Сенат США ухвалив законопроект «Про протидію противникам США за допомогою санкцій». Незважаючи на те, що формально законопроект спрямований проти трьох держав, головна мета – Росія. Тепер від набрання законом чинності документ відділяє лише підпис президента Дональда Трампа. Щоправда, політичний розклад у Вашингтоні навряд чи дозволить йому залишити нові санкції тільки на папері.

Після довгих попередніх обговорень та усунення процедурних помилок у четвер Сенат США 98 голосами і двома «проти» остаточно схвалив законопроект про нові санкції щодо Ірану, КНДР і Росії. Документ отримав підтримку не тільки республіканців, а й демократів. Раніше в Палаті представників законопроект ухвалили 419 голосами, «проти» висловилися лише троє.

Ця обставина фактично розбиває надії президента Дональда Трампа на поліпшення відносин з Москвою, про що він раніше неодноразово висловлювався. Тепер перед ним постала складна дилема: обрати жорстку лінію у відносинах із Кремлем або накласти вето на законопроект, що, безумовно, викличе обурення у власній партії.

Сенатор-республіканець Джон Маккейн, один з найактивніших прихильників жорсткої лінії у відносинах з Росією, перед голосуванням заявив: «США мають дати Володимиру Путіну та всім іншим агресорам чіткий сигнал, що ми не потерпимо нападок на нашу демократію». «За останні вісім місяців яку ціну заплатила Росія за втручання в наші вибори? – запитав він. – Дуже невисоку».

Так, закон посилює нинішні санкції, введені через агресію Росії в Україні, і вводить нові – у відповідь на кібератаку під час виборів 2016 р., у якій США підозрюють російську владу, і на дії в Сирії.

Зокрема, документ передбачає, що санкції будуть введені проти осіб і компаній, які продають, орендують або надають Росії товари, послуги, технології чи інформацію, а також підтримку для будівництва експортних трубопроводів, якщо такі контракти мають ринкову вартість від $1 млн. Під санкції потраплять і компанії, що уклали декілька контрактів, плата за якими сумарно за рік становитиме $5 млн і більше. Під санкції потраплять договори не тільки на будівництво, а й на розширення, модернізацію або ремонт трубопроводів.

Насамперед ці заходи вплинуть на проект будівництва газопроводу «Північний потік 2», який реалізує російський «Газпром» за фінансової участі європейських компаній. Проект передбачає будівництво двох ниток газопроводу загальною потужністю 55 млрд куб. м газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід планують побудувати поруч із «Північним потоком». Наприкінці квітня Nord Stream 2 AG та європейські партнери підписали угоди про фінансування «Північного потоку 2». «Газпром» зазначав, що партнери по проекту – Shell, OMV, Engie, Uniper та Wintershall – нададуть Nord Stream 2 AG кредити за ставкою 6% річних до 2019 р.

Заступник директора французької компанії Engie П’єр Шарейр уже заявив, що компанія може припинити фінансування проекту в разі набрання чинності нових американських санкцій щодо Росії. Водночас, за його словами, компанія сьогодні дотримується зобов’язання забезпечити 10% від загальних інвестицій у проект. «Ризики міжнародних санкцій можуть торкнутися тільки майбутніх фінансових трансферів», – зазначив він.

Нові санкції дадуть змогу Вашингтону отримати механізми впливу не тільки на європейських партнерів «Газпрому», а й на швейцарську компанію Allseas, яка отримала контракт на прокладання труби. З одного боку, Швейцарія традиційно дотримується нейтралітету з політичних питань. З іншого – найбільші замовлення Allseas припадають на американський ринок. Отже, якщо США змусять компанію відмовитися від роботи над «Північним потоком 2», то Москві та європейським компаніям буде вкрай складно знайти інших трубоукладачів.

Також санкції будуть застосовані до осіб, які укладуть контракт з ФСБ або з підприємствами оборонного сектора Росії, включно з Головним розвідувальним управлінням штабу збройних сил. У законопроекті зазначено, що це стосується не тільки прямих договорів, а й тих, що підписані з особами, які діють від імені та в інтересах цих силових відомств.

Документ наказує накласти санкції на компанії та особи, які інвестують від $10 млн у приватизацію посадовими особами РФ, їхніми родичами або співробітниками державних російських активів.

Російські банки, що перебувають під санкціями, згідно з новим законопроектом, не зможуть отримувати кредити на термін понад 14 днів, а нафтогазові компанії – понад 30 днів.

Документ посилює обмеження на передавання технологій для розвідки та видобутку нафти на шельфі Арктики, глибоководді, а також на розробку сланцевої нафти. Санкції поширюються не тільки на російські видобувні компанії, а й на всі проекти, де їхня частка перевищує 33%.

Обмежувальні заходи будуть накладені на тих, хто надає Сирії значну фінансову, матеріальну або технологічну підтримку, робить істотний внесок у боєздатність сирійського уряду, допомагає йому придбати або розробляти хімічну, біологічну чи ядерну зброю, балістичні або крилаті ракети та інше озброєння.

Для протидії російському впливу Конгрес виділяє $250 млн. Ці гроші призначено для захисту критичної інфраструктури від кібератак у країнах НАТО та ЄС, а також державах, що беруть участь у розширенні діяльності НАТО, включно з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Македонією, Молдовою, Косово, Сербією та Україною.

Кошти передбачено спрямувати й на боротьбу з корупцією, зміцнення незалежних суддівських і прокурорських офісів, подолання гуманітарних криз, спричинених вторгненням і окупацією на територіях Грузії та України, на протидію дезінформації та пропаганді.

Окремо в документі запропоновано затвердити 10 пунктів політики США щодо України. Зокрема, підтримувати уряд України у відновленні суверенітету та територіальної цілісності країни; ніколи не визнавати незаконної анексії Криму урядом РФ або відокремлення будь-якої частини території України з використанням військової сили; утримувати уряд РФ від подальшої дестабілізації та вторгнення в Україну, а також в інші країни Центральної та Східної Європи і Кавказу.

Напередодні голосування в Сенаті США президент Росії Володимир Путін заявив, якщо США ухвалять нові санкції, то це будуть «дії з обтяжуючими обставинами і з особливим цинізмом». За його словами, поки що Москва всіляко демонструє стриманість, однак рано чи пізно доведеться відповідати. «Неможливо нескінченно терпіти якесь хамство щодо нашої країни», – зазначив Путін. Він вважає, що антиросійські санкції є незаконними з погляду міжнародного права та порушують норми СОТ, і висловив жаль, що відносини двох країн страждають від внутрішньополітичних інтриг.

Згодом у російському МЗС заявили, що нові американські санкції є шантажем, що істотно ускладнює відносини між країнами. У відомстві зазначають, що в такий спосіб створюються недобросовісні конкурентні переваги для США у світовій економіці. «Ухвалення нового закону про санкції з усією очевидністю показало, що відносини з Росією стали заручником внутрішньополітичної боротьби в США. Крім того, новий закон ставить за мету, використовуючи політичні інструменти, створити недобросовісні конкурентні переваги для США в глобальній економіці. Такий шантаж, спрямований на обмеження взаємодії зарубіжних партнерів з Росією, є загрозою для багатьох країн і міжнародного бізнесу», – ідеться в заяві.

Своє занепокоєння щодо цього висловили і європейські партнери. «ЄС повністю прихильний режиму санкцій щодо Росії. Однак єдність G7 щодо санкцій і тісної координації між союзниками є основою забезпечення повного здійснення Мінських домовленостей. Це основна мета ЄС і США. Американський законопроект може мати ненавмисні односторонні наслідки, що впливають на інтереси енергетичної безпеки ЄС», – заявив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Водночас представник партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), яку очолює канцлер Німеччини Ангела Меркель, голова партійної групи в комітеті Бундестагу в закордонних справах Родеріх Кізеветтер підтримує нові санкції США проти Росії та вважає перебільшеною критику від Берліна та Брюсселя щодо них. На його думку, головна мета санкцій – змусити Росію дотримуватися норм міжнародного права, а не просування економічних інтересів США.

Політик також вважає, що німецьким компаніям варто теж зробити внесок у відновлення верховенства права, а не тільки дбати про ділові інтереси. І наголосив, що Німеччина з червня через консультації вплинула на нову версію законопроекту. І значно завдяки цьому вдалося в ньому закріпити тіснішу співпрацю в питанні санкцій між США та ЄС. На його переконання, до такої співпраці новий закон змусить і президента США Дональда Трампа.

Після затвердження в Сенаті президент США Дональд Трамп протягом 10 днів або підпише закон, або ветує. Голова сенатського комітету з міжнародних відносин сенатор-республіканець Боб Коркер заявив, якщо президент Дональд Трамп відкине законопроект, Конгрес зможе обійти його вето. «Я не можу уявити, щоб хто-небудь серйозно думав накласти вето на цей законопроект”, – сказав Коркер.

Після того як закон ухвалять, президент США більше не зможе скасувати будь-які з раніше введених Бараком Обамою санкцій щодо Росії без обґрунтування перед конгресом та отримання згоди профільних комітетів обох палат парламенту.

Ксенiя Лазоренко