Стало більше інфарктів і менше отруєнь. Експерти: патології в дітей частіше трапляються через ЧАЕС, а туберкульоз "убила" профілактика.
Здоров’я українців через екологію та стреси за останні 25 років погіршилося. Держслужба статистики опублікувала дані про частоту та види захворювань народу за цей час (див. інфографіку). Люди майже на 70% частіше стали хворіти серцево-судинними захворюваннями та онкологією й до лікарів ходити стали трохи більше: якщо в 1990 році зверталися за медичною допомогою 62 людини на рік із 100, 2015 р. – 63 із 100.
ЧИМ ХВОРІЄМО. Держстат підрахував, що найпоширеніші захворювання – органів дихання, починаючи від звичайних застуд до запалення легенів і туберкульозу. Та якщо в 1990-х на “дихалку” скаржився кожен другий (50-52% від усіх звернень на рік), то зараз таких 44%. На другому місці – серцево-судинні (зараз – 7%), на третьому – сечостатева система (6,6%). Найрідше до лікарів звертаються з приводу уроджених аномалій (0,2% від загальної кількості) та онкозахворювань (1,4%). А серце болить тепер у людей в 1,6 раза частіше, ніж 25 років тому, нирки – майже в 1,5 раза частіше, а онкологія й аномалії (каліцтва) стали траплятися частіше майже на 20%, ніж у 1990 році. Нагадаємо, починаючи з 2014 року статистика не враховує окуповані частини Донбасу та Крим, населення за 25 років зменшилося з 52 млн осіб до 42 млн. Це пояснює падіння на 17% загальної кількості захворювань по країні. Крім того, за словами лікарів, багато українців через острах втратити роботу не звертаються до лікарів.
ПРИЧИНИ. На думку головного санлікаря Києва Олега Рубана, на зростання одних захворювань і зниження інших насамперед впливає екологія. “Наприклад, стало більше хворих нефритами (хвороба нирок. – Авт.), бо їмо ненатуральні продукти, п’ємо погану воду, лікуємось антибіотиками, – говорить Рубан. – По серцю “б’ють” прискорення ритму життя й інтенсивності праці. Адже за часів СРСР люди працювали 8 годин на день, зараз – нерідко 9-10 годин, з одним вихідним. Плюс – стреси на роботі. Не досліджено до кінця вплив електронних пристроїв (комп’ютери, мобільні телефони) на здоров’я людини. А от зниження кількості легеневих хворих відбулося завдяки здійснюваним з 2005 року протитуберкульозним заходам та боротьбі з курінням”.
Доктор меднаук Олександр Гриневич упевнений: з одного боку, зростання онкозахворювань пов’язано з аварією на ЧАЕС, з іншого – зараз рак діагностують на ранніх стадіях і часто його виліковують. “Тобто те, що їх виявляють більше та раніше, не допускаючи смерті пацієнтів, – тенденція позитивна”, – говорить Гриневич.
Терапевт вищої категорії із 40-річним стажем Едуард Михайлов стверджує, що застуди долають людей так само, як і 25 років тому. Проте зараз багато хто не бере лікарняний, що нерідко дає ускладнення на серце, про це свідчить статистика. Зниження кількості травм і профзахворювань фахівці пов’язують з падінням обсягів виробництва порівняно з 1990 роком і підвищенням якості охорони праці. Однак, на думку Рубана, 100%-ї достовірної статистики тут немає, адже в багатьох приватних структурах, передусім на будівництвах, безпечні для життя травми (працівник зламав руку, ногу) роботодавці не оформляють, щоб не платити штрафи за порушення безпечних умов праці.
МАЙБУТНЄ. На думку експертів, якщо українці не стануть дбайливіше ставитися до свого здоров’я, їх найближчими роками чекає зростання й “омолодження” хвороб серця. А решта недуг залишиться приблизно на тому ж рівні, оскільки вони менше пов’язані з ритмом життя.
Від чого помирають у Європі та світі
Як видно зі статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я, наші співгромадяни найчастіше хворіють і вмирають від тих самих хвороб, що й мешканці інших країн Європи. У 2015 році неінфекційні захворювання стали причиною 68% усіх випадків смерті у світі порівняно з 60% 2000 року. Головні чотири хвороби людства – це серцево-судинні захворювання, рак, діабет і хронічні захворювання легенів.
Торік від захворювань серця померли 17,5 млн осіб, або 3 з кожних 10. Інфекційні хвороби та харчові розлади становили 23% смертей у світі, травми – 9%. Три чверті померлих припадає на країни із середнім і низьким рівнем доходу. У багатьох країнах люди найчастіше вмирають від хвороб серця, легенів та онкології, причому 70% – це люди віком за 70 років, лише 1% припадає на дітей віком до 15 років. У бідних країнах помирають від інфекцій: малярія, туберкульоз, СНІД. 40% із них – діти до 15 років і 20% – люди віком за 70 років. Приблизно 1% людей у світі помирають через куріння, що є прихованою причиною ішемії та раку легенів.