Для участі в дослідженні було залучено 30 пацієнтів з безсонням. Протягом декількох тижнів вони проходили лікування за допомогою експериментального методу нейронного зворотного зв'язку (нейрофідбека)
В основі цього методу лежить несвідома тренування мозку, спрямована на перенастроювання електричної активності в окремих регіонах і відновлення балансу між різними типами мозкових хвиль. Для цього електроди, прикріплені до голови пацієнта, під’єднують до комп’ютера. Пацієнт дивиться на екран і, не торкаючись руками клавіатури, грає в просту відеогру (наприклад, в гонки машинок), виграш в якій можливий тільки в разі «правильного» діапазону мозкових хвиль. Вважається, що допомагає мозку вибирати потрібну частоту хвиль виділяється при виграші «гормон задоволення» дофамін.
Учасники дослідження провели 12 терапевтичних сесій, при цьому частина пацієнтів реально намагалася тренувати і перенастроювати мозок, а іншим тільки здавалося, що вони це роблять, – на екрані їм показували імітацію методу.
По завершенні експерименту всі учасники – і з групи нейрофідбека, і з групи плацебо – заявили, що стали набагато краще спати. При цьому метод електроенцефалографії не зміг виявити ніяких змін, які б приводили до настільки істотного поліпшення якості сну. Вчені вважають, що тут зіграли свою роль побічні чинники – впевненість учасників у тому, що вони отримують дієву медичну допомогу, співчуття і увагу до них з боку експериментаторів, настрій на отримання ефекту від лікування.
В результаті дослідники прийшли до висновку, що у методу нейрофідбека немає ніяких переваг при лікуванні безсоння в порівнянні з плацебо. Пацієнти почали б себе почувати краще після абсолютно будь-якого курсу терапії. Крім того, відзначають вчені, отримані дані змушують поставити під сумнів ефективність методу нейронної зворотного зв’язку в цілому.