Обіймати малюка не тільки можна, а й треба. Інакше у нього відбуваються зміни в його ДНК-структурі - таке дивовижне відкриття зробили вчені з Австралії.
Виявляється, ДНК дитини може змінюватися, в залежності від того, як і як часто до нього торкаються батьки або інші дорогі для нього люди.
Багато років вчені не сумнівалися, що дотики і материнські обійми виключно корисні для новонароджених крихіток і зростаючих карапузів. Але в цьому році науковий світ перевернуло відкриття австралійців. Виявляється, тактильний контакт не просто позитивно впливає на здоров’я і розвиток дітей, він здатний вносити зміни в клітинні структури! Перевірити це можна ДНК-тестами. Виявилося, що ті малюки, чиї батьки недостатньо приділяють увагу тактильному контакту або в тому випадку, якщо крихітки залишилися без батьків, їх ДНК піддаються негативним змінам.
Протягом майже 5 років фахівці уважно стежили за ростом і розвитком 121 малюка. Вони просили їх батьків або опікунів фіксувати всі прояви характеру дітей, зміну їх поведінки, режиму сну, годувань, приводів для плачу. І, крім того, стежили, як часто батьки торкаються до дітей. Вперше в науці було зібрано достатньо інформації за такий великий період часу. Після цього вчені провели ряд ДНК-тестів дітей і порівняли їх з вихідними показниками, щоб порівняти, чи є якісь зміни щодо зростання самих дітей і в порівнянні з іншими учасниками експерименту.
Особливо вчених цікавило метилювання ДНК. При цьому деякі хромосоми відзначаються особливими молекулами і можна простежити, наскільки активні саме ці ділянки геному. Виявилося, що у дітей, яких частіше обіймали, ці ділянки виглядають інакше, ніж ті ж самі частини генома дітей, яким діставалося менше обіймів. Саме ці зміни на генетичному рівні приводили до того, що малюки, які мало отримували тактильного контакту повільніше розвивалися, у них були затримки мови, зростання і розвитку мозкової діяльності.