Іноземні фармкомпанії стали продавати в Росії менше ліків, навіть незважаючи на те, що фармацевтична галузь не потрапила під санкції Заходу.
Про це пишуть росЗМІ, посилаючись на звітність компаній та обізнані джерела.
За два роки з моменту вторгнення Росії в Україну американська фармкомпанія MSD на чверть скоротила портфель препаратів, що поставляються в РФ, і майже перестала реєструвати нові ліки в країні. Виручка «МСД Фармасьютікалс» (російського підрозділу MSD) минулого року впала на 37% – до 8,7 мільярда рублів. Раніше MSD обіцяла не виводити з ринку життєво важливі ліки, для яких у Росії відсутні альтернативні продукти, але минулого року повідомила про плани припинити випуск та постачання препарату проти ВІЛ «Ісентресс» і проти гепатиту С «Зепатір».
MSD вдвічі зменшила штат співробітників у РФ – до 175 осіб, на вихідну допомогу компанія виділила майже 936 млн рублів. В основному звільнили працівників підрозділів, які продавали та просували ліки, які перестали постачати. Крім того, було закрито виробництво на майданчику “Акрихіна”.
Як випливає з звітностей різних компаній, динаміка падіння виручки у російського представництва MSD найзначніша серед представництв інших великих міжнародних фармкомпаній у Росії. Виручка ТОВ “Джонсон & Джонсон” (Johnson & Johnson) скоротилася на 10,8% – до 68,9 млрд руб., ТОВ “Еббві” (AbbVie) – на 19,1%, до 9,4 млрд руб. У “ГлаксоСмітКляйн Трейдінг” (GSK) падіння виручки відбулося на 14% – майже до 16 млрд руб. Але в компанії кажуть, що це пов’язано із виділенням колишнього підрозділу безрецептурних препаратів в окрему компанію Haleon. У «Рош-Москва» (підрозділ швейцарської Roche) прибуток впав на 6,1%, до 29 млрд руб. Там запевняють, що не зменшували портфель ліків для Росії у 2023 році, а цей результат є наслідком коливань термінів закупівлі рецептурних препаратів, що становлять основну частину портфеля компанії.
У березні стало відомо, що у 45 регіонах РФ з продажу зникли препарати на основі циклоспорину для лікування хвороб шкіри та очей, а ще у 25 регіонах у незначній кількості залишилися лише імпортні аналоги таких препаратів. Складна ситуація з доступом до ліків спостерігалася зокрема у Москві, Санкт-Петербурзі та Краснодарському краї. При цьому в МОЗ заявили, що у продажу мають бути п’ять торгових найменувань ліків російського та іноземного виробництва із циклоспорином.
За даними Росздравнадзора, у березні залишки препаратів із цією речовиною становили в країні понад 150 тис. упаковок. Однак більша їх частина надійшла безпосередньо до лікарень, де вони використовуються при операціях, у тому числі після трансплантацій для запобігання відторгненню органів.
Наприкінці минулого року Forbes повідомив, що західні ліки у Росії почали замінювати іранськими аналогами. За інформацією видання, іранська фармкомпанія CinnaGen розпочала проводити клінічні випробування препарату від діабету другого типу у нашій країні.
У листопаді «Комерсанту» стало відомо, що російська влада має намір відмовитися від фінансування закупівель низки ліків від раку на тлі скорочення витрат на нацпроект «Охорона здоров’я» і дірки, що росте, у Фонді обов’язкового медичного страхування (ОМС). Зазначалося, що з 2024 року буде припинено закупівлю за рахунок ОМС препаратів «Абраксан» від американської BMS та «Пікрей» від швейцарської Novartis. Фінансування закупівель даних лікарських засобів влада планувала перекласти на бюджети регіонів, які зможуть виділяти потрібні суми в рамках своїх територіальних програм, розповіли виданню в МОЗ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 28 іноземних фармвиробників пішли з російського ринку, інші скоротили імпорт, повідомляє аналітична компанія RNC Pharma. При цьому російські фармкомпанії не можуть замінити гравців, що пішли: за даними дослідження Агентства трансформації та розвитку економіки (АТРЕ), 88% із 40 російських фармкомпаній, опитаних у серпні — вересні 2023 року, розповіли, що пріоритет для них — створення нових ліків, а не імпортозаміщення, яке стало необхідним після виходу з ринку частини західних фірм.
Наразі лише чверть опитаних компаній можуть спрямовувати понад 15% від виручки у дослідження та нові розробки, в результаті пацієнти «можуть не отримати низку проривних терапій». У 33% компаній, згідно з дослідженням АТРЕ, у портфелі взагалі немає інноваційних препаратів, у 13% їх не більше 5% від асортименту.