СБУ та Нацполіція запустили новий етап кампанії проти вербування підлітків спецслужбами РФ

Служба безпеки України та Національна поліція у співпраці з телемарафоном «Єдині новини» та проєктом dovidka.info Центру стратегічних комунікацій розпочали черговий етап інформаційної кампанії. Її мета — протидія вербуванню українських підлітків російськими спецслужбами через інтернет.

Щодня російські куратори через комп’ютерні ігри, соціальні мережі та чати намагаються залучити українських підлітків до протиправних дій. Під виглядом «легкого заробітку» неповнолітнім пропонують:

• фотографувати військові об’єкти;
• підпалювати транспорт ЗСУ;
• переносити пакунки з вибухівкою;
• виконувати інші завдання, що кваліфікуються як диверсія чи теракт.

Іноді неповнолітніх використовують як смертників — вони гинуть під час підриву вибухівки, яку мали доставити. Щоб застерегти від такої небезпеки, до кампанії долучилися ведучі медіагруп телемарафону: Алла Мазур, Людмила Барбір, Олександр Васильченко, Валентина Хамайко, Петро Дем’янчук, Олег Іваниця, Тетяна Висоцька, Олена Чабак та Вікторія Малосвітна. У кожного з них є діти підліткового віку, які також можуть стати ціллю для ворожих спецслужб.

У серії відеороликів, що транслюватимуться у телемарафоні, ведучі закликають батьків:

• пояснити дітям, як працюють російські спецслужби в інтернеті;
• цікавитися, з ким спілкуються підлітки у соцмережах та месенджерах;
• проявляти пильність і не залишати без уваги підозрілі контакти.

Співпраця з ворогом може призвести до трагедії — загибелі чи поранення дитини від вибуху та позбавлення волі, адже правоохоронці виявляють усіх виконавців злочинів. У разі отримання підозрілих пропозицій правоохоронці закликають негайно повідомляти:

• у чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» в Telegram: @spaly_fsb_bot;
• на гарячу лінію СБУ: 0800 501 482;
• у Національну поліцію: 102.

Нагадаємо, наприкінці 2024 року СБУ створила спеціальний чат-бот «Спали ФСБшника» (t.me/spaly_fsb_bot), який дозволяє за кілька кліків передати інформацію про спробу вербування. Через нього можна вказати:

• соцмережу чи месенджер, яким користувалися вербувальники;
• об’єкти, щодо яких пропонували здійснити диверсію;
• номер телефону або нікнейм особи, що схиляла до злочину.

Від початку роботи чат-бота вже отримано понад 10 тисяч повідомлень від громадян.