Міністр оборони Румунії Йонуц Моштяну прокоментуватв в інтерв'ю на телебаченні вторгнення російського дрона на територію країни.
Навіщо витрачати кошти румунських платників податків на дорогоцінні ракети, якщо можна просто не стріляти?
Міністр підкреслив, що рішення про застосування зброї ухвалювали пілоти на місці, оцінюючи ризики.
Moштяну наголосив, що чекав повного звіту місії, але частина деталей уже опублікована: «Я чекав звіту місії, бо важливо говорити лише після всіх деталей. Я спілкувався з колегами, навіть з одним з пілотів, залучених до місії. Так, більшість деталей вже публічні. Вони і у вас є. Дрон залетів. У нас було два літаки в повітрі. Літаки визначили, що це російський дрон ‘Шахед’ чи ‘Геран’. Дозвіл на збиття дав командир, далі рішення було за пілотами, бо постійного візуального контакту з дроном не було. Це дві дуже різні літальні машини. Обидва літають, але дрон малий, низько, з малим радарним слідом. F-16 літає вище і швидше. Вони кілька разів втрачали візуальний і радарний контакт. Кілька разів, за тих умов, мали прямий контакт на мить. Оцінили супутні ризики і вирішили не стріляти».
На питання ведучої, чому в повідомленнях було зазначено, що дрон не літав над населеними пунктами, а тепер йдеться про потенційну небезпеку для людей, міністр відповів: «Гаразд, я довіряю пілотам і командирам місії. Легко казати з дивану в Бухаресті: ‘Давайте стріляти з бортової гармати’. Гляньте на YouTube, як стріляє 20-мм гармата Вулкан: сто снарядів за секунду, що летять на 5 км. Або пустити ракету, яка може промахнутися. Є системи, але вони можуть схибити. Це відповідальні рішення, які приймають лише ті, хто там. На мою думку, вони впорались дуже добре. Нам легко судити звідси. Просто сказати: ‘Тиснемо кнопки і стріляємо по всьому’».
Moштяну також прокоментував, чи були ці прольоти прозорим випробуванням НАТО: «Так, якщо зібрати докупи всі ці нещодавні події. Так, це єдине логічне пояснення».
Щодо ризику, що дрони з боєголовками вбивають людей, міністр зазначив: «Якщо мають заряд, то вбивають людей. Ймовірно, цей дрон, як і в Польщі, був для провокації. Скоріш за все, він був без заряду. Україна має потужну ППО, яка щодня три роки успішно бореться з такими дронами. Подумайте: у Польщі було 19-20 дронів, з яких збили чотири. Це був інцидент тиждень тому, а в Україні такий був один. Росія атакувала Україну 800 дронами за ніч. Україна збила 750. Кажу приблизні цифри. Не пам’ятаю точно, але порядок цифр такий. Отже, Україна здатна добре захищатися від цих дронів».
Міністр очікує, що подібні інциденти можуть повторюватися: «Подобається нам чи ні, доведеться звикнути. Колись настане мир між Україною та Росією. Але й після миру виклики в Чорному морі будуть ще довго. Моя оцінка зараз, з усіма наявними даними: треба звикати, з одного боку. З іншого – стримувати ці виклики, координуючись з союзниками та маючи гарне оснащення».
На завершення він торкнувся можливості налагодити виробництво дронів у Румунії спільно з Україною: «Звісно, економічне питання важливе, з яким раніше стикалися й ізраїльтяни. Вартість, так би мовити, протиповітряної оборони. Ми бачили це і у війні в Україні. На початку війни була та ж проблема, довелося швидко шукати інновації для здешевлення збиття дронів. Українцям це вдалося. Я був в Україні два тижні тому. Два чи три тижні тому я був в Україні і мав там переговори. Ми відвідали три заводи дронів, зустрілися з міністром оборони Шмигалем, висловили готовність виробляти українські дрони в Румунії. Цей проект підходить під SAFE, можливо, завтра чи найближчими днями проведемо першу відеоконференцію з українцями для початку процедури. Треба діяти швидко до травня, щоб укласти контракт на виробництво таких дронів».
Із заяв міністра випливає, що рішення про застосування зброї проти дрона ухвалювали безпосередньо пілоти, які оцінювали співвідношення ризиків і загроз для цивільного населення, а також що Румунія розглядає практичну співпрацю з Україною щодо виробництва недорогих засобів боротьби з БПЛА.