В Україні на початку повномасштабної війни виник дефіцит ракет до оперативно-тактичних пускових комплексів “Точка-У”. Проблему вирішили, “схрестивши” авіабомбу ФАБ радянського зразка з корпусом та двигуном від ракети для ОТРК.
Про це повідомляє пресслужба 19-ї ракетної бригади “Свята Варвара” та видання Defense Express.
Бригада до свого дня створення розповіла про перші дні війни та роботу ракетників по росіянах. 19-та бригада – єдина в Україні, на озброєнні якої на той момент стояли ОТРК “Точка-У”. На початку вторгнення це була найдалекобійніша зброя, яку мали Збройні сили України.
При цьому в дописі пресслужби згадується, що через інтенсивність ударів ракети до ОТРК почали швидко закінчуватися. Але вихід було знайдено.
“Роботи у ракетників було дуже багато, підрозділи наносили десятки ударів щоденно, і ракети почали стрімко закінчуватись. Добре що з радянських часів на складах зберігання залишилось багато заводських ракет без бойових частин (хвостів). Військові та інженери змогли замінити заводську бойову частину (голову) на бойову частину з фугасної авіабомби, в найкоротші терміни провести усі необхідні випробування та налагодити серійне виробництво нових ракет менш ніж за місяць”, – сказано у повідомленні.
Як зазначає видання Defense Express, схрещення авіабомби та балістичної ракети змогли реалізувати, не змінивши аеродинаміку ракети – в іншому випадку вона не змогла б долітати до цілі. Скоріше за все, авіабомбу було встановлено в ракету на місце головної частини – замість штатного заряду.
“Схоже у якості “нової” БЧ було обрано ФАБ-500, через подібну масу до оригінальної. Розміром ФАБ-500 М62 теж туди має влізти, якщо зняти її хвостову частину”, – припускає видання.
При цьому тільки ФАБи не вирішували проблему: існував дефіцит саме ракет, а не тільки головних частин. Але допомогло те, що в Україні залишилося багато корпусів від “ядерних” ракет до “Точки-У” (ракети з ядерною бойовою частиною) – самі ядерні БЧ передали росіянам у 90-ті роки. Припускається, що саме ракетні частини “ядерної спадщини” використали для створення “гібридних ракет”.
“Ядерні 9Н39 та 9Н64 були передані до РФ під час ядерного роззброєння України у 1990-х роках. Проте, ймовірно, передавались тільки вони, без ракетної частини 9М79 чи 9К79-1, які зберігались окремо. Тобто на складах мала залишитися певна кількість зайвих ракетних частин у невідомому стані”, – зазначає видання.
Проблему вільних головних частин для того, щоб з’єднати їх з ракетною частиною, також вирішили. Припускається, що для цього використали учбово-тренувальні ракети до ОТРК, у яких вийшов термін придатності, або вони були непридатні з інших причин.
“Але варто зазначити що все вище зазначене лише припущення щодо того як ракетники та інженери могли таке реалізувати. Наразі недостатньо інформації для того, щоб точно визначити те як вони насправді зробили зі встановленням авіабомби в “Точка-У”, – резюмувало видання.