10 травня російські окупаційні війська пішли в наступ у Харківській області. Зараз темпи просування росіян сповільнилися, пише The Economist.
За готовності приблизно 48 000 військовослужбовців у Росії немає сил для великого наступу на Харків. Але українські військові лідери підкреслюють, що ситуація залишається нестабільною і може швидко змінитися. За словами одного з них, російські колони були зупинені тільки після того, як на Харківщину було перекинуто кілька досвідчених бригад. Російський диктатор Володимир Путін напевно спробує щастя, почавши новий наступ на іншій ділянці.
Поки ще занадто рано судити про кінцеві цілі російської операції. Автори матеріалу згадали, як днями Путін заявив, що його єдиним наміром є створення буферної зони між Україною і прикордонним Бєлгородом, наполягаючи на тому, що “немає жодного плану” загрожувати самому Харкову. Але це, можливо, відображає швидше мінливі реалії на полі бою, ніж реальні наміри.
Видання отримало інформацію про військові плани РФ, і вони свідчать про те, що росіяни намагалися з’ясувати, чи зможуть вони частково оточити Харків і чинити тиск на українські формування на схід від Печенізького водосховища. Операція, імовірно, планувалася на 15-16 травня, але з невідомих причин була перенесена майже на тиждень.
Згідно з планами, росіяни намітили дві осі наступу по обидва боки водосховища. Наступ по західній осі мав протягом 72 годин вивести російські війська на відстань артилерійського пострілу від міста Харкова в районі села Борщова.
“Їх зупинило швидко перекинуте угруповання з елітної 92-ї бригади, яке відкинуло їх аж на 10 км від первісної мети. Але до цього моменту йшлося про слабкі оборонні укріплення України, про те, як 125-та бригада, яка мала відбити атаку, фактично втекла з позицій під тиском, і про серйозні українські втрати”, – пише The Economist.
На східній осі план росіян полягав в тому, щоб прорватися через Вовчанськ аж до населеного пункту Печеніги.
Зазначається, що багато українських військових на Харківщині обурені тим, що Росія змогла просунутися так далеко і так швидко. Деякі з них критикують затримки із західною допомогою, які, на їхню думку, заохочують російську агресію і послаблюють українську оборону. Інші підозрюють, що “некомпетентність або навіть зрада зіграли більш значну роль”.