Російські пропагандисти хвалять свою армію, яка нібито легко знищує потужну західну техніку, що є на озброєнні ЗСУ. Але ті збиті військові машини - несправжні, а приманки, змонтовані з фанери, пластику та металобрухту.
Рік тому Washington Post розповідав про те, як флот муляжів, що зовні нагадують американські системи HIMARS, обдурив збройні сили Росії. І окупанти змушені були використовувати дорогі крилаті ракети дальньої дії на фальшиві цілі.
Взагалі-то приманки та обман мають майже таку ж давню історію, як і сама війна. Один із перших прикладів – троянський кінь, міфічна споруда у вигляді коня, з допомогою якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. Як відомо з історії, союзні війська під час Другої світової війни вперше ефективно застосували надувні танки. Тоді ж США залучили цілу дивізію “армії-привиду” – був створений штаб спеціальних військ, які використовували звукові ефекти, надсилали фальшиві радіосигнали та створювали низку інших ілюзій для імітації пересування численного війська.
То ж українські муляжі, які “воюють” з армією РФ – не ноу-хау, але ефективний додаток на фронті. Фальшива зброя створюється для того, щоб бути знищеною якнайшвидше. Адже її мета – врятувати життя українців та обманом змусити росіян розтратити свої власні дуже дорогі дрони-камікадзе, снаряди та ракети, повідомляє CNN.
Ідея полягає в тому, що з неба приманки мають виглядати як справжня техніка, яку слід атакувати. З іншого боку, на муляжі не варто витрачаючи багато коштів. То ж виробникам необхідно знайти баланс у виборі матеріалів, доповнюючи дешеву фанеру металом, щоб обдурити російські радари та дрони з тепловим наведенням.
“Війна обходиться дорого, і нам потрібно, щоб росіяни витрачали гроші на використання дронів і ракет для знищення наших хибних цілей”, – пояснює представник компанії-виробника Метінвест.
Наприклад, 155-мм гаубиця М777 коштує дуже дорого, а виготовлення її копії обходиться менш ніж у 1 тис. доларів доларів і в її складі немає нічого більш незвичайного, ніж старі каналізаційні труби. При цьому знищення муляжу за допомогою безпілотника коштує російським силам стільки ж, скільки б довелось потратити на знищення справжньої зброї.
“Після кожного влучення військові здають нам трофейні уламки, ми їх збираємо. Якщо наша приманка була знищена, то ми працювали недаремно”, – кажуть виробники. І додають, що спочатку принади були досить грубими. Коли почалася війна, співробітники компанії кинулися виготовляти копії для відправки на передову, щоб Україна виглядала краще озброєною, ніж це було насправді. Але в міру того, як війна затягується, а зброя, що прибуває в країну, стає все більш досконалою, те саме відбувалося і з муляжами.
Виробники кажуть, що пишаються не чисельністю виготовлених помилкових цілей, а кількість знищених, адже це – головне. І чим швидше ворог знищує пастки, тим краще.
Ці копії зброї виготовляють з пластику, дерева, пінопласту й металу, повідомляєThe Guardian. У запиленому цеху група українці виготовляють артилерійські гармати, що ніколи не вистрілять, радарні комплекси, які нічого не можуть виявити, та ракети без вибухівки. Ці макети мають відвертати російський вогонь, разом з тим – витрачаючи ворожі боєприпаси, ракети та безпілотники. І водночас захистити справжню техніку та солдатів, які її обслуговують.
Команда відточувала свою майстерність понад рік. Пластик, обрізки дерева, пінопласту та металу перетворюються на копії передових систем озброєння, досить точних, щоб російські оператори дронів та досвідчені сухопутні військові переконалися, що перед ними – справжні військові цілі.
Шафа біля майстерні заповнена дорогими пам’ятками цього успіху, серед яких двигун і зім’яті фрагменти іранських дронів “Шахед”, а також розбите крило російського безпілотника Ланцет – обох заманили макети техніки.
Виробнича лінія оновлюється постійно, щоб розширювати український арсенал і створювати більш реалістичні моделі. Останнім часом розроблені моделі можуть навіть імітувати тепло реальних систем озброєння, тому вони виглядають переконливо не лише при денному світлі, а й уночі, якщо дивитися на них через тепловізійні приціли.
До слова, макети на війні використовують обидві сторони, але їхня якість – різна: українські військові часто висміюють Росію за надувні танки, які здуваються на місці, а росіяни тепер проводять ретельнішу розвідку, щоб перевірити, що насправді вони бачать. Команда українських розробників вірить, що їхня “техніка” – на крок попереду від такої зброї супротивника.
“Ворог не дурний. Нам доводиться працювати над реалістичністю, ми завжди додаємо щось нове у свою роботу. І оцінюємо себе так: якщо нова модель, яку ми відправляємо на фронт, не уражена, значить, ми щось зробили не так”, – кажуть на підприємстві.
Виробники повідомляють, що конкретні моделі інженерних споруд виробляють у тісній взаємодії зі спеціалістами ЗСУ, зважаючи на потреби фронту. Зовнішній вигляд макетів не відрізняється від справжньої техніки. Для досягнення такої точності інженерний персонал компанії дослідив усі фізичні параметри реального військового устаткування за інформацією з відкритих джерел та створив його ескізні проєкти, відтворюючи усі тонкощі обладнання.
Завдяки повній візуальній подібності інженерне устаткування вже довело свою ефективність. Моделі, які передали на головні напрямки фронту, вже не раз вводили в оману агресора, ставали його мішенями, рятуючи справжнє обладнання та життя українських воїнів.
Нагадаємо, що муляжі військової техніки використовувала у цій війні навіть Білорусь. Ще в червні минулого року на кордоні з Україною білоруські військові почали розміщувати на кордоні з Україною своє озброєння. У міноборони України тоді пояснили, що насправді відбувається оперативне маскування.
“З метою проведення заходів оперативного маскування та демонстрації своєї присутності підрозділи Збройних сил Білорусі розміщують у прикордонних з Україною районах дерев’яні муляжі танків”, – заявили у міністерстві.