В Україні сучасні технології створили величезні зміни в характеристиках війни.
Російське вторгнення в Україну – це яскрава ілюстрація того, що природа війни ніколи не змінюється. Це аспект людського стану, який залишається таким же ірраціональним, жорстоким, диким, нестримним і розчаровуючим, як і тоді, коли людина вперше націлила палицю проти свого ближнього. Про це пишуть Економічні Новини з посиланням на zn.ua.
Коли люди воюють, знаючи, що їхнє особисте виживання, а також виживання їхніх сімей, громад і країн, стоїть на кону, тоді не існує непорушних законів чи кордонів, які б обмежували дії, необхідні для виживання і перемоги. Правда і в тому, що хоч природа війни лишається сталою, її характеристики – тобто як саме її ведуть – постійно змінюються відповідно до обставин, технологій і мислення.
«Сьогодні всі думки здебільшого про те, як застосувати цифрові технології, створені для цивільного сектору, щоб створити нові способи діяльності і організації в конфліктах. Деякі аспекти війни в Україні здаються знайомими. Інші ж змінюються зі швидкістю інновацій під екзистенційним тиском», – пише в статті для The Economist генерал армії Великої Британії сер Річард Барронс.
Одна з констант – це те, що у великих війнах, в яких виживання країни і її способу життя стоїть на кону, перемогу здобувають через мобілізацію цивільного суспільства.
Регулярні збройні сили будуть в авангарді і забезпечать хребет лідерства і організації. Але кількість, необхідна для боротьби на фронтах завдовжки в сотні кілометрів впродовж багатьох років, досягається лише шляхом одягання значної частини цивільного населення в уніформу. Ці зусилля доповнюються мобілізацією промисловості і ширшої економіки для підтримки війни. Цього року Владімір Путін збільшив витрати на армію, безпеку і правоохоронні органи на 30% до 143 мільярдів доларів. Це велике збільшення за останні роки.
Інша константа – це те, що в битвах за території все ще домінує артилерія, яка вбиває і руйнує на відстані 30 кілометрів. Артилерія – важливий партнер танків і піхоти, коли вони стріляють і рухаються, щоб захопити і утримати позиції. І в Україні це все ще правда, хоча техніка стала кращою з часів висадки в Нормандії у 1944 році. Успіх також залежить від того, наскільки сили в небі (бомби і ракети, запущені з літаків і гелікоптерів) здатні добитися несподіваних і вирішальних результатів на місцях, а сили ППО – не допустити, щоб щось таке сталося. Високоточні ракети і кібернетичні засоби не можуть нічого подібного.
«Сама ідея, що кібернетика зробить винищувачі, танки і гармати застарілими, завжди була фантастикою. Країни, такі як Велика Британія, скоротили свої витрати на звичайні збройні сили, щоб заплатити за кібернетичні програми, тепер бачать, що одне з іншим повинно працювати разом», – йдеться в статті британського військового.
Однак, в Україні сучасні технології створили величезні зміни в характеристиках війни. Використання супутникових знімків, щоб побачити і виявити координати ворожих позицій з космосу, зробили російсько-українську війну фактично прозорою. І це завдяки даним, які забезпечують як дорогі і потужні військові станції, так і дешеві, комерційні супутники на низькій орбіті Землі, а також безпілотники. Поєднання космічних можливостей з повсюдними відкритими даними означає, що більше неможливо непомітно перекидати велику кількість сухопутних, військово-морських чи повітряних сил. За російським вторгненням спостерігали в найдрібніших деталях впродовж кількох місяців до його початку і в подальші місяці.
Тим часом, доступ до інтернету через Starlink, штучний інтелект, а також обсяг і швидкість даних, які забезпечує хмарне обчислення, роблять свій внесок в бої і допомагають визначити, хто буде мати перевагу. Starlink дозволяє кожному українському солдату з наземними терміналами під’єднувати до централізовано керованої, спільної картинки про ситуацію на місцях. Більшість підрозділів мають хоча б один термінал. Це дозволяє об’єднати всі доступні засоби для ідентифікації і визначення координат цілей: від інформації, зібраної силами спецпризначення до безпілотників і знімків, зроблених за допомогою мобільного телефону. Всі ці дані в хмарі оцінюються додатками на основі штучного інтелекту, які визначають найбільш пріоритетні цілі. А потім найбільш відповідні системи озброєння отримують інформацію про них. Весь цей апарат означає, що цілі обробляються в десять разів швидше, ніж будь-коли.
Ще одна нова характеристика російсько-української війни, не зважаючи на постійну потребу в артилерії, є перевага високоточної зброї над основними військовими платформами, які домінували на полі бою більше 100 років. Кораблі, танки, літаки, великі логістичні бази, цивільна інфраструктура і штаби тепер уразливі, як ніколи.
«Вона може вдарити не просто по конкретній будівлі, а в конкретне вікно. Її можна використати, щоб скоротити шкоду, завдану цивільним. Але немає жодних сумнівів, що Росія умисне використовує точність високоточних ракет для ударів по лікарнях і інших цивільних спорудах», – йдеться в статті.
Високоточні технології також означають, що домінуюча техніка, така як танки і артилерія, стали більш вразливими, а отже і менш ефективними. Наприклад, надані Україні американські системи HIMARS придушили російську здатність розгортати артилерію і боєприпаси на передовій. Танки, звісно, все ще можуть здобувати перемоги у близьких боях. Але високоточні технології пропонують можливості знищувати головні системи озброєння ворога, а також його логістику і резерви ще до того, як почнеться битва.
«Першість точності – це настільки важлива нова характеристика війни, що вона може навіть визначити результат війни в Україні. Переможцем може стати той, хто візьме гору в гонці за дешеві і точні технології. Ані Росія, ані України на початку війни не мали запаси ракет, які б забезпечили їхні потреби більше кількох місяців. Жодна зі сторін не має промислових можливостей, щоб наростити виробництво ракет досить швидко, щоб задовольнити потреби», – пише генерал генерал Барронс, додаючи, що ракети замінили безпілотники.
Іран постачає Росії свої Shahed-136 за 20 тисяч доларів за одиницю. І це значно дешевше, ніж мільйон доларів, який доведеться заплатити за крилату ракету (хоча Москва намагається купити і ракети теж). Велику кількість таких безпілотників теж легше виготовити.
«Сторона, яка зможе наростити постачання дорогих ракет, але водночас і накопичити велику кількість дешевих безпілотників, отримає перевагу. І збройні сили по всьому світу будуть пильно дивитися, яка комбінація виявиться виграшною», – йдеться в статті.
Генерал Барронс пише, що російська війна проти України – це демонстрація того, як змінилися характеристики конфліктів у 21 столітті. Звісно, це не протистояння Америки і Китаю з їхніми технологіями і силою супердержав. Однак, з точки зору високих ставок і швидкості конкуруючих інновацій, ця війна теж дуже вражає. Ці інновації – частина «оркестру війни», який еволюціонує, а «музикантам і диригентам» доводиться вчитися на ходу.