Російська ракета перетворила нагородження воїнів 128 гірсько-штурмової Закарпатської бригади у криваву трагедію. Військовослужбовці бригади розлючені на командування за рішення зібрати особовий склад в одній локації так близько до фронту.
Про настрої серед воїнів йдеться у матеріалі The Washington Post.
“Радянська ера повернулася. Це нагадувало сцени з російських пропагандистських фільмів про Другу світову війну, де солдати стоять рядами і виглядають пафосно”, – сказав один із воїнів 128-ї бригади, який на умовах анонімності розповів про криваві події.
Замість відзначення відваги та заслуги бійців церемонія нагородження перетворилася на кровопролиття: загинуло щонайменше 19 солдатів, у тому числі кілька високопоставлених офіцерів і деякі з найкращих бійців бригади. Багато поранених під час атаки зняли шоломи і отримали травми голови. Десятки інших отримали поранення.
“Коли стався напад, було важко сказати, скільки людей було поранено або вбито. На момент атаки нараховано 21 тіло. Чи всі вижили в лікарні – невідомо”, – розповів воїн іншої бригади, інформований щодо події.
Видання пише, що атака на 128-му бригаду викликала в соцмережах хвилю громадської критики, незвичну для українського суспільства, яке інстинктивно применшує втрати на полі бою через патріотизм і страх підживити російську пропагандистську машину.
Спочатку про трагедію мовчали, потім новини про ракетний удар почали відфільтровувати в соціальних мережах. У неділю українські ЗМІ повідомляли про атаку, а міністр оборони України Рустем Умеров заявив, що в бригаді сталася “трагедія”. Пізніше 128 бригада на своїй сторінці у Facebook оприлюднила дані про загиблих.
Виникли гострі запитання щодо того, чому такий масштабний публічний захід проводився в місці, яке було легко видно російським безпілотникам та куди могли легко влучити російські ракети.
Часто такі церемонії нагородження невеликі, за участю, можливо, 30 осіб, і відбуваються в добре захищеному бункері чи траншеї. Однак зібрання в п’ятницю відбулося на відкритому місці, і в ньому взяли участь майже 100 людей, у тому числі багато тих, хто не отримував нагороди, повідомили воїни бригади.
“Зібрали людей з усіх підрозділів – найкращих людей. У списку нагороджених було 43. Насправді людей було набагато більше, тому що їх потрібно було везти туди, а машин було близько 20”, – розповіло джерело у бригаді.
Поки ДБР розслідує “недбале ставлення військової службової особи до служби”, поранені воїни згадують, що медики були шоковані кількістю шпиталізованих захисників. “Медики сказали, що такого не бачили з початку повномасштабної війни”, – пригадав один з військових.
За словами військовослужбовців бригади, головним питанням є те, як росіяни діналися, де і коли відбудеться це нагородження.
“Поки незрозуміло, що саме сталося – чи це місцеві жителі подзвонили і повідомили, що зібралася купа людей, чи стався витік інформації з внутрішнього штабу бригад. Ви не можете запустити ракету ні за дві хвилини, ні за 15. Націливши туди ракету, ворог добре розумів, що там багато командування, і це буде досить великий удар”, – розповів військовий.
Також були суперечливі повідомлення про те, хто планував церемонію та о котрій годині вона мала розпочатися. Дехто казав, що захід відклали на 30 хвилин, через що солдати довго стояли на подвір’ї. Командир бригади Лисюк прибув на церемонію із запізненням – через кілька хвилин після удару ракети.
“Всі розлючені на командування. Вони могли дати наказ перенести все в інше місце або в якесь укриття. Перенесіть все і проведіть там церемонію. Чому цього не сталося, я не знаю. Це просто військова дурість”, – розповів інший військовий.
Однак навіть після нападу деякі чиновники відстоювали практику вручення медалей поблизу зони бойових дій. Колишній заступник міністра оборони Ганна Маляр сказала, що церемонії є “дуже важливою частиною” військової культури.
“Я сама мала честь нагороджувати міністерськими та державними нагородами наших бійців на передовій – це дуже хвилюючий момент для всіх. Такі заходи мають особливе значення, тому що це відбувається в присутності побратимів, а не поодинці”, – зазначила Маляр.
На її переконання, росіяни могли дізнатися про церемонію з “ненавмисного витоку інформації”, спричиненого людським фактором. “Людині важко постійно перебувати в стані підвищеної уваги та зосередженості під загрозою смерті”, – додала вона.
Втім, один з воїнів 128 бригади заявив у коментарі виданню, що практику радянських церемоній потрібно припинити негайно. “Солдати і військові, офіцери бояться, що все це може повторитися, не дай Бог”, – сказав він.
Військовослужбовець зазначив, що якби родичі бійців не підняли крик у соцмережах після атаки, то ніхто б і не дізнався про трагедію.
Трагедія трапилася 3 листопада біля села Зарічне Запорізької області. Росіяни під час нагородження воїнів бригади завдали по них удару ракетою “Іскандер-М”. Вже відомо, що загинули 19 бійців.
Повідомлялося, що командир 128 гірсько-штурмової бригади Дмитро Лисюк дав розпорядження вибудувати артилеристів для нагородження в День ракетних військ і артилерії 2023, але сам запізнився на нагородження.
Росіяни стежили за бійцями бригади з безпілотника, коригуючи ракетний удар. Проте, окупанти помилилися і потрапили в будівлю позаду військових, ближче до дороги. Більшість військових, на щастя, уникли загибелі, адже їх прикрила стіна будівлі, в яку влучила ракета.