Українська армія потерпає від низького морального духу та дезертирства, що особливо відчувається в піхотних підрозділах на сході країни – зокрема, під Покровськом.
Про це повідомляють українські командири та офіцери, з якими поговорив телеканал CNN.
Шестеро українських офіцерів, які беруть участь у бойових діях або нещодавно залишили свої підрозділи, підтвердили, що дезертирство і непокора стають дедалі більш поширеними явищами серед нещодавно мобілізованих солдатів. Офіцер Діма, один із колишніх командирів, залишив посаду після втрат у своєму підрозділі. За його словами, він більше не міг спостерігати, як гинуть його люди (за його словами, з 800 осіб, які були в його підпорядкуванні, загинули або важко поранені більше половини).
Протистояння з Росією, що триває два з половиною роки, сильно виснажило українські війська. Підкріплення надходять нерегулярно, що викликає деморалізацію серед солдатів. Особливо важка ситуація склалася на передових позиціях, де підрозділи ЗСУ опиняються в умовах постійного обстрілу й атаки безпілотників.
Командири на лінії фронту зазначають, що багато мобілізованих солдатів відмовляються повертатися на позиції після першої ротації.
«Вони або залишають свої позиції, або намагаються піти з армії», – розповів один із командирів, який побажав залишитися анонімним.
«Не всі мобілізовані солдати залишають свої позиції, але більшість – так. Коли сюди приходять нові хлопці, вони бачать, як тут важко. Вони бачать багато ворожих безпілотників, артилерії та мінометів. Вони виїжджають на позиції один раз і, якщо виживають, більше не повертаються. Вони або залишають свої позиції, або відмовляються йти в бій, або намагаються знайти спосіб піти з армії», – розповів CNN один із командирів підрозділу, що воює зараз у Покровську.
Офіцер Сергій Цехоцький з 59-ї мотопіхотної бригади повідомив, що ротація солдатів має відбуватися кожні три-чотири дні, але інтенсивне використання безпілотників противником ускладнює пересування і часом змушує бійців залишатися на позиціях до 20 днів.
За даними українського парламенту, за перші чотири місяці 2024 року було порушено майже 19 000 кримінальних справ проти солдатів, які залишили свої пости або дезертирували. Однак їхня реальна кількість набагато більша, оскільки часто командири намагаються вирішувати ці питання неформально, переконуючи солдатів повернутися на службу без покарання.
Тим часом журналіст Володимир Бойко, який зараз служить у ЗСУ, вважає, що дезертирів в Україні набагато більше, ніж повідомляє влада.
Він оскаржує дані народного депутата Горбенка про 80 тисяч СЗЧ-шників і каже, що це лише число відкритих кримінальних справ. А в реальності тих, хто самовільно залишив місце служби, близько 200 тисяч.
«Реєструється не більше третини випадків, оскільки ДБР принципово приховує злочини проти встановленого порядку несення військової служби (бо в ДБР розслідують тільки справи, які можна вигідно продати) і командирам військових частин доводиться судитися з ДБР, щоб зобов’язати слідчих внести до ЄРДР відповідне повідомлення. При цьому навіть зареєстровані кримінальні провадження не розслідуються, а дезертирів ніхто не шукає», – повідомляє Бойко.
Він наводить дані Офісу генпрокурора, що тільки за I квартал 2024 року за ст. ст. 407, 408 ККУ (самовільне залишення військової частини та дезертирство) зареєстровано майже 13 тисяч кримінальних проваджень.
«З огляду на те, що ДБР принципово не вносить до ЄРДР повідомлень командирів військових частин про скоєні кримінальні правопорушення, реальна кількість злочинів, щонайменше, утричі більша. Але якщо навіть припустити, що за I квартал 2024 року дезертирувало тільки 25 тисяч військовослужбовців, це означає розвал фронту», – вважає Бойко.
Ще однією причиною розвалу фронту він вбачає звільнення від служби різних активістів, які близькі до міноборони і західних посольств.
Він цитує свій пост у ФБ, який він написав ще у квітні. Там Бойко пише, що міністр оборони Умеров «організував масове працевлаштування до Міністерства оборони на посади всіляких “експертів” військовозобов’язаних, які переховуються від ТЦК, та військовослужбовців, які ухилились від служби, щодо яких зареєстровано кримінальні провадження за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України. Приклад Шабуніна є кричущим, але таких, як він, тисячі», – пише Бойко.
Але «на фронті ніхто не хоче вмирати, коли перед очима приклад військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який фіктивно значиться на службі, отримує грошове забезпечення (від початку війни ЗСУ виплатили цьому ухильнику 1,5 млн гривень), живе в Києві і заробляє 5 тисяч доларів на місяць на “боротьбі з корупцією”. Тож не варто дивуватися, що загальна кількість дезертирів, за моїми скромними оцінками, вже сягнула 130 тисяч військовослужбовців».
«Якщо хтось думає, що замість Шабуніна служитиме нове поповнення, примусово набране після ухвалення нового закону про мобілізацію, то смію запевнити – не буде ніякого поповнення, незалежно від того, що депутати запишуть у цей закон. Це так не працює – щоб Лещенко грав у нічних клубах Києва, Шабунін займався бізнесом, Шерембей фіктивно значився на військовій службі, Лємєнов із Жернаковим щось радили Умерову, а бидло (саме так до нас, військовослужбовців ЗСУ, ставиться міністр оборони) служило за них», – пише Бойко.