Обвинувачений у смертельній ДТП суддя Олексій Тандир просив звільнити його з-під варти, надавши лист від 163-го батальйону тероборони з Ніжина. Однак вийти з СІЗО у нього не вийшло, а командира, який підписав документ, зняли з посади. Як з’ясували 7 травня у NGL.media, цей випадок — далеко не єдиний.
Журналісти проаналізували дані судового реєстру за 2022-2024 роки. Загалом через мобілізацію обвинувачених за цей час було зупинено приблизно 11 тисяч справ.
“Аналіз зупинених справ показує, що переважно мова йде про крадіжки, наркотики, важкі ДТП. Багато зупинених справ стосуються корупційних злочинів — привласнення чи розтрати майна, хабарництво, зловживання службовим становищем тощо”, — зазначено в матеріалі.
З 400 добровільно обраних справ 100 виявились про злочини, скоєними людьми вже у статусі військовослужбовців. З решти у 95% випадків розгляд було припинено після мобілізації підсудних. Лише у 5% справ суд у цьому відмовив.
Юристка фундації DEJURE Марта Береза впевнена, що є випадки зловживань.
Один з випадків, розглянутих журналістами — звинувачення ексдепутата Хмельницької облради Миколи Харкавого у шахрайстві та підбурюванні до давання хабаря. Чоловіка засудили до семи років ув’язнення, але у травні 2022 року Харкавий мобілізувався. Один суддя заявляв, що обвинувачений служить командиром охорони військкомату. Журналістів колишній депутат запевнив, що “захищав і захищає країну на різних бойових напрямках”, але деталей не надав.
Інший засуджений — Дмитро Духновський — п’яним збив людину та втік. Замість в’язниці він мобілізувався, але згодом опинився у розшуку через самовільне залишення військової частини. Тепер чоловіка знову судять.
48-річну працівницю суду Людмилу Яценко мали судити за схиляння до хабаря. Однак спочатку вона стала доброволицею тероборони на Київщині, а пізніше — мобілізувалась на Закарпатті й стала солдаткою обслуги гранатометного відділення.
Владислав Раковчен обвинувачується у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті. У 2022 році розгляд справи проти нього зупинили, бо чоловік став “стрільцем-санітаром відділення супроводження військових вантажів взводу охорони”.
Тимофія Великого мали судити за пособництво у замовному вбивстві. У Тому ж 2022 році він пішов служити у добровольче формування, але отримав відмову у зупиненні справи. Тоді українець мобілізувався у ЗСУ.
З 2019 року у Броварському міськрайонному суді Київської області слухали справу про зґвалтування неповнолітньої. Підсудний, чиє ім’я засекречене, у 2022 році був мобілізований та служить заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення. За даними слідства, він з групою спільників застосував фізичне насильство до дівчини й зґвалтував її, у тому числі у неприродний спосіб, але розгляд справи зупинено.
Журналісти наголосили, що більшість суддів не досліджують, де насправді служить обвинувачений та чи дійсно не може брати участі в засіданнях дистанційно.
“Насправді, я переконана, кількість обвинувачених в корупційних злочинах, які хочуть мобілізуватися, різко зменшиться, якщо в них зникне можливість мобілізовуватися саме на тилові посади. Проте варто розглянути можливість заборони мобілізації для обвинувачених у тяжких корупційних злочинах”, — зазначила голова всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” Катерина Бутко.
Доброволець Юрій Вовкогон запевнив, що у війську щодо засуджених чи обвинувачених упереджень немає. З його слів, усе залежить від того, як конкретна людина себе зарекомендує.
“Звинувачених у зґвалтуванні чи в особливо жорстоких вбивствах — не можна залучати до ЗСУ, бо є велика ймовірність, що вони повторять свої злочини, і тоді це буде катастрофа. Це дуже негативно відобразиться і на репутації ЗСУ, і на психологічному стані в самому підрозділі”, — пояснив Вовкогон.
Він також виступив за те, щоб ув’язнювали обвинувачених в особливо великих корупційних злочинах.