Війна

Україна отримає снаряди 155 калібру з дальністю ураження на 100 км, — глава Rheinmetall

Генеральний директор найбільшого збройового концерну в Європі, німецького Rheinmetall, Армін Паппергер вважає, що війна в Україні докорінно змінила ставлення до знарядь війни і до зброярів у Німеччині. Про це пише німецька Handelsblatt.

Очільник концерну уточнює, що 2024 року його компанія, яка розташована в Дюссельдорфі, поставить в Україну сотні тисяч снарядів, зокрема з дальністю дії 100 кілометрів. І це саме те, що потрібно на сучасній війні, впевнений Паппергер.

Він вважає, що західний світ сьогодні не готовий до звичайної війни, і каже, що і в Європі, і в США потужності з виробництва артилерійських снарядів тільки знижувалися останнім часом, у той час, як Росія випускає їх дедалі більше.

Паппергер не приймає звинувачень у тому, що німецька військова промисловість займається тільки виробництвом танків, причому конвеєрного замовлення на них немає.

“Немає сенсу, якщо я створю завод за мільярд євро, на якому я міг би виробляти 10 000 танків, але щороку виготовляється тільки 70. Тоді я закінчу з цим на другому тижні року”, — пояснює він.

Україна, своєю чергою, може відповісти на російські атаки лише обмежено — через брак боєприпасів. Тому сьогодні так важливо наростити саме виробництво боєприпасів. І якщо до повномасштабного вторгнення Росії в Україну річна потужність Rheinmetall становила близько 70 тисяч снарядів, то вже цього року пропускна спроможність становитиме 700 тисяч снарядів, а в середньостроковій перспективі — і 1,1 мільйона.

Паппергер акцентує на тому, що саме для цього Rheinmetall будує нові артилерійські заводи в Унтерлюсі (Нижня Саксонія) і Литві. В Україні також планується запустити новий завод спільно з місцевими партнерами. За словами Паппергера, США та Індія вже звернулися до Rheinmetall з приводу інвестицій в артилерійський сектор.

Компанія також працює над безпекою ланцюжків поставок. У 2023 році Rheinmetall інвестувала в цей сегмент близько 1,3 мільярда євро. Метою є створення запасів вибухових речовин, броньової та амуніційної сталі на кілька років. Водночас проблемою залишається те, що в Німеччині немає виробництва вибухових речовин. Більша частина вибухівки, використовуваної в артилерійських снарядах, надходить із Китаю, найбільшого у світі виробника вибухових речовин.

Загалом керівник Rheinmetall очікує, що оборонній промисловості ФРН доведеться працювати, не зупиняючись, близько десяти років, щоб мати можливість поповнити склади Бундесверу відповідно до “військового потенціалу”, проголошеного міністром оборони Борисом Пісторіусом.

Однак, за словами Арміна Паппергера, реформи можуть провалитися, якщо спеціальний фонд буде вичерпано — щорічно не вистачатиме 30 мільярдів євро. З точки зору керівника Rheinmetall, необхідно зібрати новий пакет, “який би він не мав вигляд”. В іншому разі вимога НАТО, що передбачає витрачання 2% ВВП на оборону, не може бути досягнута.

Щодо Rheinmetall, то, за словами генерального директора, поточну ринкову капіталізацію, що становить зараз близько 22 мільярдів євро, може бути збільшено більш ніж удвічі — до приблизно 50 мільярдів євро в середньостроковій перспективі.

Елена Каденко