Експерти Інституту вивчення війни (ISW) провели аналіз статті Головнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного про природу військових дій в Україні.
Про це повідомили у звіті ISW за 5 листопада.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ситуацію в Україні не можна охарактеризувати як “патову”, у коментарі до статті Головнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, присвяченій позиційному характеру війни в Україні.
4 листопада під час спільної пресконференції з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн Володимир Зеленський заявив, що поточна ситуація на фронті не є безвихідною, навіть незважаючи на час, що минув, і що “люди втомилися”.
Експерти зазначають, що стаття генерала Залужного з назвою “Сучасна позиційна війна і як її виграти” більш чітко розкриває його розгляд змін, які необхідно внести в Україні для того, щоб подолати нинішню “позиційну” фазу конфлікту, ніж його інтерв’ю для видання The Economist.
Залужний зазначає, що військові дії “поступово переходять до позиційної форми” і наголошує, що для подолання цієї фази конфлікту Україні необхідно досягти переваги в повітряному просторі, пробивати мінні перепони в глибину ворожої території, підвищити ефективність контрбатарейної боротьби, підготувати необхідні резерви та посилити можливості радіоелектронної боротьби.
У звіті йдеться про те, що його колонка зосереджена, скоріше, на поясненні того, що нинішній позиційний характер війни є результатом технологічно-тактичного паритету на полі бою і широкого використання мінних загороджень російськими та українськими військами.
Аналітики підсумовують: у колонці Залужного йшлося про те, як відновити маневр у позиційній війні, а не про те, що війна зайшла в глухий кут.
Нагадаємо, Залужний назвав п’ять “ключів” до перемоги України. В есе для The Economist головнокомандувач ЗСУ розповів про свої пріоритети, щоб Україна могла протистояти ворогу.
Крім того, на думку Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, західні союзники були надмірно обережними в постачанні Україні новітнього озброєння. А це означає, що зброї, яку постачав Захід, було достатньо для підтримки України у війні, але недостатньо, щоб дозволити їй перемогти.