Згідно з звітами аналітиків британського дослідницького центру RUSI (Royal United Services Institute), з початку війни до 70 відсотків втрат російської техніки були пов'язані з діями дронів.
Це робить безпілотну компоненту критично важливою в оцінці бойової стійкості в умовах сучасної війни.
Крім національного виробництва Україна отримує дрони і від міжнародних партнерів. Німеччина та Великобританія суттєво розширюють військову допомогу, включаючи постачання безпілотників. Лондон планує довести обсяг постачання БПЛА до 100 тисяч одиниць у 2026 році, збільшивши поточні обсяги вдесятеро. В умовах обмеженого ресурсу живої сили та особливо при затяжному конфлікті це сприяє системній розбудові військового потенціалу України.
Американський військовий консультант Джейсон Смарт зазначив у коментарі для haqqin.az, що армія України змінила парадигму сучасної війни. За його словами, операції на кшталт «Павутини», під час яких невеликими групами дронів, загальною вартістю 40–60 тисяч доларів, було знищено російську техніку на суму понад 7 мільярдів, демонструють, наскільки ефективно можна руйнувати ворожий потенціал із мінімальними витратами.
Смарт наголошує, що невеликі FPV- дрони завдають російським військам більше втрат, ніж артилерія чи прямі зіткнення. Він зазначає, що для захоплення територій, що поступаються площею Лос-Анджелесу, Росія втратила вбитими та пораненими до 600 тисяч військовослужбовців, що свідчить про вкрай неефективну та затратну тактику.
Україна ж, навпаки, робить ставку на мінімізацію втрат своєї армії, ефективно руйнуючи військову інфраструктуру противника. Стратегія масованого застосування дронів дозволяє Україні проводити високоточні удари, уникаючи фронтальних атак та максимізуючи ефект при обмежених ресурсах.
Кожен російський військовослужбовець, який перебуває на передовій або в тилу, потенційно перебуває під наглядом або під прицілом одразу кількох українських дронів. Такий підхід дозволяє Україні врівноважити демографічну та ресурсну перевагу Росії, забезпечуючи собі стратегічну гнучкість та стійкість.
Додатковим чинником ефективності української безпілотної програми є її децентралізованість. Виробничі потужності найчастіше розподілені, а самі дрони збираються у невеликих майстернях або навіть у гаражах. Один спеціаліст, за словами експертів, здатний щодня збирати до 20 бойових FPV-дронів. Це ускладнює можливості російської розвідки щодо точкової нейтралізації логістичних ланцюжків. Інтеграція в бойові системи елементів штучного інтелекту дозволяє систематизувати та обробляти дані в режимі реального часу, забезпечуючи перевагу в темпах прийняття рішень.
Незважаючи на зусилля щодо нарощування власного безпілотного парку, Росія поступається Україні як у технологічній зрілості, так і в тактичній реалізації. За оцінкою експертів, російські БПЛА загалом поступаються за якістю, керованістю та стійкістю до зовнішнього впливу, включаючи РЕБ.
Тим часом українські інженерні команди, включаючи волонтерів та іноземних фахівців, продовжують нарощувати технологічну ініціативу. Відомі випадки, коли американські інженери на добровільних засадах допомагають українським розробникам у покращенні систем навігації, управління та точності наведення.
Довгострокові наслідки «війни дронів» виходять далеко за межі поточних бойових дій. Масове виробництво та застосування БПЛА завдає не тільки тактичного, а й стратегічного удару по логістичним та енергетичним об’єктам Російської Федерації. Враховуючи високу залежність економіки країни-агресора від експорту вуглеводнів, удари по енергетичній інфраструктурі можуть мати кумулятивний ефект, послаблюючи фінансову та військову стійкість РФ. Російська економіка, на думку аналітиків, не розрахована на тривалу високотехнологічну війну, яка потребує великих вкладень у відтворення техніки та модернізацію оборонного комплексу.
Тоді як Україна концентрує зусилля на створенні асиметричної бойової моделі, ключову роль якої відіграють автономні або напівавтономні системи з високим ступенем самостійності прийняття рішень. У разі, коли чисельну перевагу противника неможливо компенсувати традиційними методами, дрони стають інструментом досягнення стратегічного паритету.
І ця якісна трансформація, підкріплена міжнародною підтримкою та внутрішнім технологічним ривком, може задати нові стандарти ведення бойових дій у ХХІ столітті.
Французькі автопромислові та оборонні підприємства розпочнуть випуск безпілотних літальних апаратів на українській території. Про це заявив міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню, назвавши ініціативу «безпрограшним партнерством».
За словами міністра, йдеться про співпрацю між однією з провідних французьких автомобілебудівних компаній (її назву він не розкривав) і профільним підприємством оборонного сектора малого або середнього масштабу. “Спільними зусиллями вони створять виробничі потужності в Україні, де й збиратимуться дрони”, – сказав глава оборонного відомства.
Типи та конкретне призначення безпілотників Лекорню не уточнив, проте наголосив: частина продукції передаватиметься українським військовим, інша призначена для використання у самій Франції. За його словами, французькі війська зможуть застосовувати ці дрони під час регулярних навчань, максимально наближених до умов, у яких сьогодні воює Україна.
Міністр окремо наголосив, що на українських заводах працюватимуть саме українські фахівці. На його думку, країна продемонструвала високий рівень компетентності у розробці дронів та у формуванні практичних підходів до їх застосування: «Українці перевершують нас у здатності не лише проектувати безпілотники, а й розробляти під них сучасні бойові доктрини», – зазначив він.