Через шість десятиліть після історичної місії радянський посадковий модуль Luna 9, ймовірно, знову «знайшли» — цього разу за допомогою штучного інтелекту. Алгоритм просканував ділянку 5×5 км у регіоні Oceanus Procellarum та виявив кілька зон із характерними штучними порушеннями ґрунту.
Результати дослідження оприлюднено в журналі NPJ Space Exploration.
У 1966 році Luna 9 стала першим апаратом, який здійснив м’яку посадку на Місяць і передав зображення з його поверхні. Однак через особливості посадки — із підстрибуванням і відхиленням від розрахункових координат — точне місце зупинки апарата залишалося невідомим.
Попри детальні знімки Місяця, які з 2009 року передає Lunar Reconnaissance Orbiter, сліди Luna 9 довго не вдавалося точно ідентифікувати.
Команда з University College London під керівництвом Льюїса Піно створила спеціальний алгоритм машинного навчання — YOLO-ETA (You Only Look Once – Extraterrestrial Artifact).
Модель навчали на зображеннях відомих місць посадок, зокрема місій Apollo. Вона здатна:
Алгоритм продемонстрував середню впевненість близько 80% та успішно локалізував інший радянський апарат — Luna 16.
Після аналізу 25 квадратних кілометрів зони посадки ШІ звузив пошук до кількох точок поблизу координат 7,03° пн. ш. і –64,33° сх. д. Топографія горизонту в одному з місць потенційно відповідає панорамам, які передавала Luna 9.
Дослідники зазначають, що остаточне підтвердження потребує знімків вищої роздільної здатності.
Ключову роль у перевірці може відіграти індійський апарат Chandrayaan-2, який перебуває на орбіті Місяця з 2019 року. У березні 2026 року він має здійснити низьковисотні прольоти над імовірними координатами.
Якщо камери зафіксують характерні «пелюстки» посадкового модуля, загадку, що зберігалася 60 років, буде остаточно розв’язано.
Застосування ШІ у планетарних дослідженнях демонструє новий етап космічної археології. Алгоритми здатні виявляти сліди людської присутності там, де їх складно помітити навіть за наявності високоякісних орбітальних знімків.
Якщо відкриття підтвердиться, це стане не лише технологічним досягненням, а й символічним поверненням до витоків місячної гонки 1960-х років.