Китай розпочав одне з найамбітніших науково-технічних досліджень у своїй історії — буріння свердловини глибиною 11,1 кілометра в пустелі Такла-Макан, у регіоні Сіньцзян.
Проєкт, який стартував у травні 2024 року, реалізує China National Petroleum Corporation (CNPC) і він уже названий найглибшим бурінням у країні. За задумом, свердловина пройде понад 10 геологічних шарів і досягне порід крейдового періоду, сформованих близько 145 мільйонів років тому, пише NoWorries.
Офіційно ініціатива позиціонується як крок до розвитку науки про глибинну будову Землі — вона має допомогти у вивченні тектонічних процесів, кліматичної історії планети та походження мінеральних ресурсів. Проте експерти наголошують, що поряд із науковими завданнями буріння має стратегічний підтекст: воно може забезпечити Пекіну доступ до нових покладів нафти, газу та рідкісноземельних елементів, які є критично важливими для високотехнологічного виробництва, оборони та зеленої енергетики.
Буріння в Таримській западині вважається надскладним через високі температури (до 200°C) і тиск у надрах. У роботах задіяно понад 2 000 тонн обладнання, включно з буровими системами нового покоління та посиленими трубами, стійкими до деформацій. За планом CNPC, процес триватиме близько 450 днів, і стане ключовим етапом у створенні повної 3D-карти підземних структур Китаю.
Проєкт часто порівнюють із радянською Кольською свердловиною, яка у 1990-х роках досягла 12 262 метрів і тривалий час залишалася найглибшою на Землі. Проте китайські інженери планують перевершити ці показники, спираючись на сучасні технології моделювання, сенсорні системи й матеріали, що витримують екстремальні навантаження.
Окрім наукового ефекту, ініціатива символізує зміщення фокуса Китаю з поверхневого освоєння територій на вивчення надр планети. Аналітики називають буріння частиною «подвійної стратегії» Пекіна — паралельного освоєння космосу й земної кори, що має забезпечити країні довгострокову технологічну й ресурсну перевагу.