Ядерна тріада, лазерні гармати, сотні нових систем озброєнь – Пекін зробив те, чого від нього чекали: показав, що Народно-визвольна армія Китаю претендує не на регіональний, але в глобальний статус.
Військовий парад у середу став найбільшим в історії Китайської Народної Республіки та викликав чимало обговорень з обох боків Тихого та Атлантичного океанів як серед військових експертів, так і серед політиків.
Захід отримав сигнал про те, що у військовому відношенні Китай не просто наздоганяє його, але навіть готовий кинути виклик, пише haggin.az.
Вперше Китай відкрито продемонстрував усі три компоненти ядерної тріади – засоби доставки боєголовок, здатні діяти з суші, моря та повітря. Парад включав модернізовану міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C із заявленою дальністю до 20 тисяч кілометрів та нову мобільну ракету DF-61 великої дальності на автомобільній платформі. Мета демонстрації цих систем – створити в США та їхніх союзників розуміння, що фактично ядерне стримування Китаю носить уже глобальний характер, а китайські військові – на відміну від американських і російських колег – стрімко просуваються у створенні мобільних і важкоуразливих комплексів, що знижують ймовірність запобіжних ударів.
У стратегічному сегменті особливу увагу викликала демонстрація гіперзвукових систем та нових безпілотних платформ. Під час параду Пекін показав морські дрони, здатні вести розвідку та виконувати ударні функції, а також безпілотний підводний апарат AJX-002, який можна порівняти за концепцією з російським «Посейдоном». Ця система довжиною близько двадцяти та діаметром півтора метра може нести ядерний заряд потужністю до ста мегатонн, розвиваючи швидкість близько 20 кілометрів на годину, з робочою глибиною до кілометра та дальністю дії до 500 кілометрів.
Парад включав модернізовану міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C із заявленою дальністю до 20 тисяч кілометрів та нову мобільну ракету DF-61 великої дальності на автомобільній платформі.
У сухопутній частині параду увагу експертів привернув новий основний бойовий танк Type-100. На відміну від колишніх зразків він оснащений інтегрованими засобами протиповітряної оборони ближньої дії та пов’язаний із розвідувальними безпілотниками, що підтверджує прагнення Китаю до мережевої інтеграції всіх родів військ.
Паралельно були представлені підрозділи, які відповідають за операції у кіберпросторі, космосі та радіоелектронній боротьбі. З чого стає ясно, що Пекін розглядає майбутні війни як багаторівневі конфлікти, успіх яких залежить від жорсткого контролю над інформаційним середовищем.
Аналітики зазначають, що широка номенклатура продемонстрованого озброєння спрямована на формування у США та їхніх союзників розуміння того, що будь-який конфлікт у Східній та Південно-Східній Азії може обернутися для них колосальними витратами.
На відміну від колишніх зразків, китайський танк Туре-100 оснащений інтегрованими засобами протиповітряної оборони ближньої дії та пов’язаний з розвідувальними безпілотниками.
Особливо тривожною виглядає насиченість арсеналу НВАК балістичними ракетами середнього радіусу дії DF-26, оснащеними керованими боєголовками. Ці ракети призначені для ураження авіаносних угруповань та баз у західній частині Тихого океану, включаючи острів Гуам, що безпосередньо загрожує логістиці американських військ у цьому регіоні.
Важливим елементом демонстрації стала лазерна система ППО, здатна вражати дрони, а також, як заявляють китайські розробники, малогабаритні ракети. Хоча західні експерти мають сумніви щодо ефективності подібних систем за межами полігонних випробувань, сам факт включення лазерів у програму військового параду вказує на прагнення Китаю продемонструвати технологічний паритет із США, де аналогічні проекти ведуться в рамках програми Directed Energy Weapons.
На думку спостерігачів, парад, присвячений 80-річчю перемоги Китаю у Другій світовій війні, був розрахований не лише на Вашингтон та його союзників, а й на такі регіональні держави, як Індія, Японія та Росія, а також на потенційних покупців зброї.
Балістичні ракети середнього радіусу дії DF-26, оснащені керованими боєголовками, призначені для ураження авіаносних угруповань і баз у західній частині Тихого океану, включаючи острів Гуам, що загрожує логістиці американських військ у цьому регіоні.
Як відомо, останніми роками Китай прагне збільшити частку на світовому ринку озброєнь, хоча, за даними SIPRI, військовий експорт КНР становить лише близько 6 відсотків від світового і значно поступається американському та російському. Китай залишається ключовим постачальником зброї для Пакистану і все активніше пропонує свої системи країнам Африки та Близького Сходу, де шукають альтернативу західним експортерам.
Втім, ефект параду був би більш вражаючим, якби китайські військові системи мали б за собою бойову апробацію. Як відомо, КНР не брала участі у великих конфліктах з часів прикордонної війни 1979 року з В’єтнамом, яку Китай програв, втративши, за різними оцінками, від 20 до 40 тисяч солдатів убитими та пораненими.
Відставний генерал-майор армії Австралії Мік Раян справедливо зазначив, що «парад вражає, але не відображає реальної бойової ефективності». За його словами, армія США, як і раніше, залишаються найсильнішою у світі, хоча відрив поступово скорочується.
Однак, Китай продемонстрував світові не лише потужний та сучасний арсенал, а й свою політичну волю “Китай активно ліквідує технологічний розрив, але його озброєння позбавлене того досвіду, який набувають США в ході реальних бойових операцій на Близькому Сході та інших регіонах“, – зазначив Райан.
Проте головний висновок, якого експерти дійшли після завершення параду на пекінській площі Тяньаньмень, зводиться до того, що Китай продемонстрував світові не лише потужний і сучасний арсенал, а й свою політичну волю. Сотні нових зразків озброєнь та акцент на автономне виробництво означають, що у разі війни Китай не буде вразливим для зовнішніх санкцій у сфері озброєнь.