Вчені зі Стерлінгського університету (Велика Британія) та університету Кертіна (Австралія) дійшли висновку про відсутність життя на Марсі шляхом аналізу показників хімічного вивітрювання на планеті
Про це повідомляє Naked Science.
За допомогою Мессбауерського спектрометра вчені вивчили швидкість окислення чотирьох кам’яних метеоритів, розташованих в 1,5-6,2 кілометра від кратера Вікторія на плато Меридіана. Відомості про ці метеорити були отримані за допомогою марсохода Opportunity.
Дослідники дійшли висновку, що швидкість хімічного вивітрювання в метеоритах мала б складати 9%, 0,45% або 0,18% молекул тривалентного заліза для інтервалів в 1, 20 або 50 мільйонів років відповідно. За словами науковців, це в 10 або в 10 тис. разів повільніше, ніж у найбільш посушливих (Сахара, Австралія) і холодних (Антарктика) областях Землі. Таким чином, на поверхні планети відсутня волога, яка могла б руйнувати метеорити.
“Багато хто вважає, що близько трьох мільярдів років тому на поверхні Марса була вода, а планета була придатна для життя. Але вже не один мільйон років посушливість робить це неможливим”, – повідомив співавтор роботи Крістіан Шредер.
Вчені зауважують, що більш імовірна наявність рідкої води в глибоких шарах планети.