Днями у державному підприємстві "Житомирський бронетанковий завод" відзвітували про завершення заводських випробувань нової модернізованої бойової машини піхоти.
БМП-1УМД як модифікація БМП-1У була розроблена українськими інженерами у вересні 2016-го, а презентація проекту відбулася вже 11 жовтня. З того часу пройшов трохи більше ніж рік, а сьогодні БМП вже готова до випробувань на війні. Тож, розберемося, що таке БМП-1УМД та в чому її відмінність від попередніх, трохи застарілих версій автівки для війни.
БМП-1У розробили у київському Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння наприкінці 90-х-на – початку 2000-х як модернізацію БМП-1. Проект виявився досить непоганим, але його фактично провалили. У 2004-му році, після довгих випробувань в Укроборонпромі вирішили модернізувати 400 машин для армії. На це планували витратити вісім років. Фактично ж на заводах зробили лише 45. З них ЗСУ отримала тільки 12. Ще 30 БМП-1У поставили Грузії, а інші – Чаду.
А коли після початку російської агресії настав розквіт української оборонної промисловості, було вирішено не просто довести проект до ладу, а модернізувати вже досить застарілу модель.
Тож, БМП-1УМД оснастили сучасним бойовим модулем “Стилет”, додали цифрову систему управління вогнем, зробили машину більш захищеною, а для маневреності замінили двигун на продукцію німецького Deutz.
Після збірки у “Житомирському бронетанковому” фахівці залишились своєю роботою задоволеними. Усі ходові та експлуатаційні випробовування, які від неї очікували, машина підтвердила.
БМП-1УМД важить 14 тонн, а її “мати” БМП-1 – 15. Здавалось би, маневреності така різниця не додасть, але у сукупності із зміною радянського двигуна УТД-20 це додало значний плюс у скарбничку поліпшень машини.
Щодо характеристик зброї, тут все просто. Бойовий модуль “Стилет” пройшов випробування у березні 2017-го та є універсальним. Він має 30-мм гармату ЗТМ-2, спарений кулемет КТ-7,62 та автоматичний гранатомет АГ-17. Підбивати танки зі “Стилету” також можна, оскільки у ньому є кероване озброєння “Бар’єр”, розроблене саме задля цього.
А завдяки цифровому прицільному комплексу “Трек-М” промахів не буде.
Цей арсенал дозволить українським військовим “косити” піхоту супротивника та підбивати їх техніку на відстані до п’яти кілометрів від цілі.