Науковці спантеличені загадковими космічними об'єктами, які генерують радіосигнали.
Учені намагаються розгадати таємницю об’єктів розміром з планети, які випромінюють особливі радіосигнали. Інтрига почалася з того, що космічний телескоп Джеймса Вебба виявив численні об’єкти розміром з Юпітер, названі бінарними об’єктами масою Юпітера (JuMBO), які, не маючи зірок на орбіті просто блукають космосом, інформує 24 Канал.
Ці небесні тіла, поведінка яких нагадує космічний танець навколо туманності Оріона, змушують дослідників чухати потилиці. Команда мексиканських вчених з Національного автономного університету Мексики на чолі з астрофізиком Луїсом Родрігесом заглибилася в цю таємницю після того, як астрономи Європейського космічного агентства (ESA) звернули увагу на ці дивні об’єкти.
Використовуючи інфрачервоні можливості телескопа Джеймса Вебба, вчені виявили пари JuMBO, що нагадують небесних партнерів на космічній сцені. Науковці зазначили, що головною метою було дослідити радіосигнали, випромінювані цими незвичайними об’єктами. Вивчаючи дані з архівів Національної радіоастрономічної обсерваторії США, вони зосередилися на конкретному дуеті, JuMBO 24, і виявили, що він дійсно випромінює сигнал.
Особливості JuMBO 24 поглибили загадку. Ці об’єкти розміром з планету не лише були важчими за своїх побратимів, але й простір між ними був незвично тісним. Інтриги додавало те, що радіовипромінювання JuMBO 24 не відповідало типовим закрученим спіральним хвилям, пов’язаним з планетарними магнітними полями. Замість цього, хвилі були описані як сильні, але стабільні, що є відхиленням від мінливості радіохвиль від інших небесних об’єктів, таких як коричневі карлики, планети або пульсари.
Точне визначення походження цих хвиль виявилося складним завданням: за оцінками дослідників, лише один шанс з 10 000, що випромінювання походить від чогось, розташованого позаду JuMBO 24. Коли його запитали про можливість позаземного походження, Родрігес відкинув цю ідею, посилаючись на схожість рівнів випромінювання від обох компонентів, що свідчить на користь природного механізму.
Це відкриття, як і багато інших, зроблених за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, викликає більше запитань, ніж відповідей. Вчені намагаються розгадати таємниці, що оточують ці аномалії розміром з планету.