Новини технологій

“Існування життя за межами Землі”: NASA знайшло планету з цікавими ознаками

Телескоп NASA знайшов планету з ознаками існування життя.

Космічний телескоп James Webb, створений зокрема для пошуку землеподібних планет і життя на них, схоже дійсно щось таке знайшов. Про це повідомляє національне космічне відомство США NASA, чиї вчені спостерігали за екзопланетою K2-18 b, яка обертається навколо зірки – червоного карлика у сузір’ї Лева  за 124 світлових роки від Сонця, інформує ua.news.

Її діаметр у 2,6 раза більший за діаметр Землі, при цьому планета у 8,6 раза більша за Землю за масою. Вона також розташована біля своєї зірки в так званій зоні життя. Це означає, що на цій планеті є умови для того, щоб існувала рідка вода. Дослідження за допомогою телескопа James Webb виявило на планеті наявність молекул, що містять вуглець, зокрема метан і вуглекислий газ, що є ознакою існування життя земного типу.

Велика кількість метану і вуглекислого газу та нестача аміаку підтверджують гіпотезу про те, що під атмосферою, багатою на водень, на K2-18 b може існувати водний океан. Ці початкові спостереження також дозволили виявити молекулу, яка називається диметилсульфід (DMS). На Землі він виробляється лише живими організмами. Основна частина цього газу в атмосфері Землі виділяється фітопланктоном у морському середовищі.

Хоча K2-18 b лежить у придатній для життя зоні і, як виявилося, містить вуглецевмісні молекули, це не означає на 100%, що там є життя. Великий розмір планети означає, що її надра містять велику мантію льоду під високим тиском, як у Нептуна, але з тоншою атмосферою, багатою на водень, і поверхнею океану. Однак також існує ймовірність того, що океан достатньо теплий, щоб бути придатним для життя.

«Ці дані є результатом лише двох спостережень за K2-18 b, і ще багато спостережень на підході, – пояснив член команди Саввас Константіноу з Кембриджського університету. Це означає, що наша робота є лише ранньою демонстрацією того, що James Webb може спостерігати на екзопланетах у придатних для життя зонах».

Гелена Деревянко