Новини технологій

У Мінцифри розповіли, скільки українців володіють цифровими навичками

Майже 60% українців володіють базовими та просунутими цифровими навичками: результати дослідження Мінцифри.

Міністерство цифрової трансформації спільно з партнерами провело дослідження цифрової грамотності українців. Його мета — відстежити динаміку розвитку вмінь і знань, пов’язаних з використанням інформаційних технологій та електронних пристроїв, інформує Міністерство цифрової трансформації України.

Також проаналізувати вплив економічної ситуації на рівень цифрової безпеки та визначити напрями подальшого розвитку цифрових навичок у громадян. 

Мінцифра проводить таке дослідження кожні два роки, починаючи з 2019-го.

«Одна з пріоритетних цілей Мінцифри — розвиток цифрових навичок українців. Ми запускаємо проєкти та ініціативи, щоб покращити ці показники. Зокрема, створили Рамку цифрової компетентності, запустили національну платформу Дія.Освіта, організували хаби цифрової освіти по всій Україні, створили Цифрограм. За 4 роки частка людей, які володіють цифровими навичками, збільшилася на 13% і становить 60%. Продовжуємо розвивати людський капітал, попри те, що в Україні триває повномасштабна війна. Тому цифрова грамотність й освіта українців надалі залишаються нашими пріоритетами», — зазначив Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Рівень цифрових навичок українців має тенденцію до зростання. За результатами цьогорічного дослідження 93% дорослого населення країни від 18 до 70 років володіють цифровими навичками загалом. 

«Одна з умов нашої інтеграції до ЄС — це цифровізація державних процесів. Реалізація цього не можлива без громадян, що володіють цифровими навичками та готові отримувати послуги онлайн. Саме тому ми запустили платформу Дія.Освіта — перший в Україні масштабний проєкт, спрямований на підвищення рівня цифрової грамотності українців. Згідно з результатами цьогорічного дослідження показник дорослого населення із цифровими навичками нижче базового рівня зріс на 12,6%, порівняно з 2019 роком, і становить 40,4%. Також відсоток населення, яке не володіє жодними навичками, зменшився вдвічі, порівняно з 2019 роком, і становить 7,2%», — зауважила заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан. 

Тригером для закріплення та розвитку наявних цифрових навичок стало повномасштабне вторгнення. Зокрема, 56% опитаних бачать позитивні зміни у власній цифровій грамотності.  

«Україну вже називають “європейським тигром цифровізації”. І все завдяки тим цифровим рішенням, які втілює Мінцифра разом із партнерами. Проте технології нічого не варті, якщо ними не користуються люди. Зараз українці різного віку вже отримують онлайн-послуги, сплачують комуналку, дивляться освітні серіали і навіть донатять. Прогрес цифрових навичок за останній час — суттєвий. Регулярні дослідження допомагають нам його пришвидшити», — підкреслив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.

Вперше досліджено, як рівень цифрової грамотності впливає на кар’єрне зростання та заробітну плату. Згідно з отриманими результатами, 85% опитаних визнали, що люди з вищим рівнем цифрових навичок мають більше можливостей кар’єрного зростання. Додатково 82% учасників дослідження наголосили, що такі навички — важливий фактор для отримання престижної та перспективної роботи.

«Окрім сталої динаміки розвитку цифрової грамотності у державі, фіксуємо вдосконалення сформованих у різних категорій населення цифрових вмінь. Більш ніж половина дорослого населення України констатує позитивні зміни у власних цифрових навичках. Серед юнацтва таких 3 з 4 опитаних. Якщо поширення цифрових навичок припадає на період ковіду, то їх укорінення та поглиблення спостерігається зараз — після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Тепер більш актуальним питанням є не те, скільки українців мають цифрові навички, а те, як добре сформовані такі навички і як швидко вони вдосконалюються», — генеральний директор MLS Group Надія Кузьмичова.

Під час дослідження українці визначили найпоширеніші заходи для безпечного користування інтернетом. Серед них — використання складних паролів, користування антивірусом, двофакторна автентифікація. 

Дослідження також показало, що за останні 2 роки кількість тих, хто стикався з проблемами безпеки в мережі, зросла на 14%.

Ознайомитися з результатами дослідження можна за посиланням —  https://osvita.diia.gov.ua/research.

Гелена Деревянко