Нове дослідження вчених показує, що на деяких планетах зоряної системи Trappist-1, розташованої за 40 світлових років від нас, все ж могла зберегтися вода. А значить тут можуть бути умови для появи і розвитку життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо.
Результати нового дослідження були опубліковані в журналі Nature, пише Space.
Протягом кількох років астрономів особливо цікавить близька до нас система Trappist-1, у якій навколо зірки червоного карлика обертається 7 планет. Хоча деякі з цих планет обертаються в так званій населеній зоні своєї зірки, тобто ці умови дозволяють існувати рідкій воді на поверхні, багато вчених вважали, що життя тут неможливе.
У далекому минулому центральна зірка системи була набагато гарячішою, а отже, як передбачалося, будь-яка вода випарувалася протягом мільйонів років еволюції екзопланет. Але автори нового дослідження створили моделювання атмосфер цих планет і вважають, що для життя на світах у системі Trappist-1 не все втрачено.
Вважається, що поява величезної атмосфери, наповненої водою, є важливим фактором для появи планет з океанами з рідкої води на поверхні. Згідно з сучасними теоріями, коли планети формуються, їхня вода міститься в гірських породах. Але через потужний вулканізм на ранньому етапі еволюції планети ця вода випаровується в атмосферу. Якщо умови будуть відповідними, то ця вода спровокує появу океанів на поверхні, в яких може з’явитися життя.
Попередні моделювання еволюції планет у системі Trappist-1 показали, що на планетах, які мають наповнені водою атмосфери і отримують на 10% більше світла зірки, ніж Земля від Сонця, швидко розвивається парниковий ефект.
Оскільки водяна пара є потужним парниковим газом, у міру того, як вода випаровується з гірських порід, і концентрація водяної пари в атмосфері підвищується, то зростає і температура на поверхні планети. Таким чином планета настільки нагрівається, що її кора і мантія плавляться і з’являються океани з магми. Це могло статися на планетах у цій системі, які знаходяться в населеній зоні зірки, адже вони розташовані близько до своєї зірки.
Але автори нового дослідження вважають, що попри те що спочатку пекельні умови на цих екзопланетах, все ж температура зросла не настільки сильно, щоб з’явилися океани з магми. Вчені припускають, що в гірських породах, які так і не розплавилися, залишилася достатня кількість води в той час, як червоний карлик пізніше охолов і став виділяти менше випромінювання. Це означає, що сформована атмосфера дозволила з’явитися океанам з рідкої води на поверхні цих планет і, звісно ж, це могло дати можливість з’явитися тут позаземному життю.
З огляду на той факт, що червоних карликів найбільше в нашій галактиці, то це означає, що навколо них можуть обертатися населені планети і їх дуже багато.