Результати численних досліджень показують, що сучасна людина з'явилася в південній частині Африки. При цьому вік найбільш ранніх останків Homo sapiens, знайдених в Ефіопії, становить близько 190 тисяч років.
Вчені проаналізували ДНК, виділену з останків семи людей, виявлених на території Квазулу-Натал, східній провінції ПАР. Результати продемонстрували, що троє з них – мисливці-збирачі, жили дві тисячі років тому, – були близькі до бушменів – групі, яка об’єднує кілька південноафриканських народів і володіє найдавнішою Y-хромосомної гаплогрупою.
Четверо інших людей, фермерів із Залізного століття (від 1200 року до нашої ери до 340 року нашої ери), мали генетичні ознаки, схожі на носіїв мови банту. Ці народи проживають майже на всій території Африки, на південь від Сахари.
Крім того, вчені розшифрували геном хлопчика, який жив дві тисячі років тому на території узбережжя у міста Балліто. Виявилося, що ДНК мисливців-збирачів (на відміну від ДНК сучасних бушменів) не була порушена відносно недавнім генетичним змішанням зі східно-африканським і євразійськими групами людей, які прибули в регіон у першому тисячолітті нашої ери. Це дозволило визначити, що люди з Квазулу-Натал відділилися від предків сучасних бушменів та інших представників людини розумної раніше, ніж 260 тисяч років тому.
Раніше вважалося, що найдавніший поділ Homo sapiens на окремі групи відбувся приблизно 160-100 тисяч років тому.