Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) перехопило чотири іноземні літаки — два російські “Ведмеді” ТУ-95 і два китайські бомбардувальники H-6 — поблизу кордону Аляски.
Пропонуємо статтю Гаррісона Касса про особливості китайського стратегічного бомбардувальника Xian H-6.
Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки перехопило чотири іноземні літаки – два російських і два китайських, – які пролітали поблизу кордону Аляски. Це перший випадок перехоплення російських і китайських літаків під час спільного польоту.
Бомбардувальники не порушували повітряний простір США, залишаючись у міжнародному повітряному просторі ідентифікаційної зони ППО Аляски (ADIZ). За словами представників NORAD, які направили два F-16, один F-35 і два CF-18, бомбардувальники “не становили загрози”. “США і Канада, які разом входять до NORAD, перехопили російські Ту-95 “Ведмідь” і китайські бомбардувальники H-6″, – повідомляє CNN. Цей інцидент став першим випадком, коли H-6 увійшов у зону ADIZ Аляски.
Згідно із заявою Міністерства оборони Китаю, китайці та росіяни взяли участь у “спільному стратегічному повітряному патрулюванні у відповідному повітряному просторі Берингового моря” в рамках наявного щорічного плану співпраці збройних сил двох держав.
Представник китайського Міноборони Чжан Сяоган заявив, що цей політ став восьмим подібним проявом співробітництва між двома збройними силами з 2019 року, проведеним з метою “подальших випробувань і підвищення рівня співробітництва між двома військово-повітряними силами, а також поглиблення стратегічної взаємної довіри і практичного співробітництва між двома країнами”.
Сяоган уточнив, що “ця акція не спрямована проти третіх сторін”. Давайте детальніше розглянемо китайський бомбардувальник, який брав участь в інциденті, – H-6.
Застосування H-6 у тандемі з російськими бомбардувальниками цього тижня було цілком доречним з огляду на те, що H-6 розроблений у Радянському Союзі. Китайський H-6 – це ліцензійна версія радянського Ту-16 “Борсук”. Дебют Ту-16 відбувся 1952 року, тобто історія H-6 налічує вже сім десятиліть. Літак зарекомендував себе як доволі надійний: 231 одиниця досі залишається на озброєнні ВПС Народно-визвольної армії.
Державна компанія Xi’an Aircraft Industrial Corporation побудувала H-6 за допомогою радянських інженерів.
Американська розвідка вперше виявила H-6 1971 року, коли супутники ЦРУ спостерігали його під час тренувальних польотів. Хоча H-6 був розроблений для доставки ядерної зброї (і справді провів дев’ять ядерних випробувань), літак переключився на звичнішу роль після розроблення ядерних боєголовок, які можна було запускати з суходолу або з підводного човна.
Як би там не було, США не можуть не звернути увагу на той факт, що бомбардувальник, на рахунку якого є досвід застосування ядерної зброї, опинився в межах ADIZ Аляски.
Щоб зберегти актуальність H-6 у 21 столітті, було проведено численні модернізації, під час яких оновили озброєння і радарні системи. За даними американської розвідки, найостаннішою версією H-6 є варіант N, здатний дозаправлятися в повітрі і нести крилаті ракети повітряного базування. Пентагон стурбований тим, що H-6N може надати китайцям наступальний повітряний потенціал дальнього радіусу дії.
Як і B-52 Stratofortress і Ту-95, H-6 – це релікт холодної війни, який і досі достатньо надійний, аби залишатися в строю.