Якщо люди зникнуть: скільки часу знадобиться природі, щоб поглинути Нью-Йорк

Нью-Йорк називають містом, яке ніколи не спить. Але без людей він «погасне» майже миттєво, а згодом перетвориться на дикі джунглі. Архітектори та урбаністи склали графік руйнування мегаполісу.

Про це йдеться у випуску подкасту «Ask Us Anything» від видання Popular Science.

Перший тиждень: темрява і потоп

Без нагляду людей енергомережа вийде з ладу за кілька днів. Нью-Йорк порине в темряву.

• Зірки: Зникнення світлового забруднення призведе до того, що над Мідтауном вперше за століття стане видно Чумацький Шлях.
• Метро: Щодня насоси відкачують із підземки майже 50 тисяч кубометрів (це як 20 олімпійських басейнів). Без електрики тунелі почнуть затоплюватися майже відразу. Щури, таргани та голуби стануть першими «колонізаторами» підземель.
• Будинки: Без опалення та кондиціонерів температура всередині стрибатиме, і вже за тиждень на стінах квартир з’явиться пліснява.

Перші 10 років: бетонні джунглі

Через місяць газони Центрального парку перетворяться на луки, а через рік почнеться руйнування інфраструктури.

• Скло: Однокамерні вікна у старих будинках тріснуть першими. Потім здадуться і фасади хмарочосів.
• Квартири-теплиці: Як тільки вікна розіб’ються, всередину потрапить вода. Квартири перетворяться на вологі парники — ідеальне місце для комарів, змій та грибка. Фактично, на 20-му поверсі утвориться болото.
• Асфальт: Цикли замерзання і танення розірвуть дороги. З тріщин проростуть дерева — особливо платани, які швидко захоплять парковки.

50 років: ведмеді на Мангеттені

Через пів століття у місті сформується нова екосистема, якої раніше не існувало.

Будинки обплетуть ліани та отруйний плющ. У місті з’явиться повноцінна фауна:

• олені, кролики та дикі індички заселять парки;
• за ними прийдуть хижаки — койоти, рисі та навіть чорні ведмеді;
• соколи та орли гніздитимуться у порожніх офісах.

100 років: падіння гігантів

Цікавий парадокс: найсучасніші хмарочоси впадуть першими.

Будівлі типу 10-Hudson Yards або 111 West 57th Street тримаються на тонких сталевих каркасах і залізобетоні. Вода, що просочиться крізь скляні стіни, змусить їх гнити зсередини, і вони обваляться.

Натомість старі гіганти, як Емпайр-Стейт-Білдінг або Крайслер-Білдінг, простоять довше — можливо, ще 50-100 років. Їх будували із надлишковим запасом міцності, використовуючи товсту кладку та важкі сталеві рами.

Зрештою, Нью-Йорк стане лісом з деревами заввишки 30 метрів. Бетон розчиниться, а парки перетворяться на болота з бобрами та черепахами. Але деякі сліди цивілізації, як-от мармурові леви біля Публічної бібліотеки або купи цегли, можуть зберегтися на тисячоліття як пам’ятник зниклому людству.