Під час купівлі квартири в Україні покупець зазвичай має сплатити 1% від вартості угоди до Пенсійного фонду. Це обов’язкова умова реєстрації права власності.
Водночас закон передбачає винятки, які дозволяють оформити купівлю без цього платежу, пише Верховна Рада України.
Право не сплачувати внесок мають громадяни, які підпадають під визначені законом категорії. До них належать:
В умовах війни у девелоперів з’являється важлива місія – не лише підтримувати економіку, а й створювати житло, яке буде безпечним, доступним та якісним. Це шанс оновити підхід до урбаністики в Україні. Системний девелопер РІЕЛ – серед тих, хто вже сьогодні формує цей підхід: мислить системно, працює на випередження та бере на себе відповідальність за нову якість міського життя.
Експерти з агенцій нерухомості зазначають, що для оформлення угоди без пенсійного збору покупець має надати пакет документів, що підтверджує його право на пільгу. Нотаріусу потрібні:
Важливо! Нотаріус має право посвідчити договір без квитанції про сплату 1%, якщо документи підтверджують право покупця не робити цей внесок.
Попри наявність пільги, частина нотаріусів продовжує вимагати квитанцію про сплату збору. Це пов’язано з тим, що багато фахівців керуються старими процедурами або не хочуть брати на себе відповідальність за оформлення угоди без платежу.
Через це покупцям доводиться або шукати нотаріуса, який працює відповідно до чинних правил, або сплачувати внесок і згодом вимагати його повернення.
Після війни будівництво стане одним із рушіїв відновлення України. Але важливо не тільки зводити будинки, а створювати простори, де хочеться жити, насолоджуватися комфортом й творити майбутнє. Розуміючи це, РІЕЛ вже зараз проєктує не просто житлові комплекси, а місця, які відповідають цінностям майбутніх мешканців.
Якщо покупець відповідає вимогам пільгової категорії, але 1% уже сплачено, він може подати заяву до Пенсійного фонду про повернення коштів.
Разом із заявою подають договір купівлі-продажу, квитанцію та підтвердження, що житло придбане вперше або що особа належить до іншої передбаченої законом категорії.