В Україні мінімалку з 1 січня 2026-го збільшать з 8 000 до 8 647 грн. Це менше, ніж фактичний прожитковий мінімум (рівень бідності). Для того щоб забезпечити базові потреби, працівнику треба щонайменше 10 192 грн (це рівень фактичного прожиткового мінімуму).
Фактичний прожитковий мінімум – та сума, яка потрібна, щоб заплатити за базові послуги та товари зі споживчого кошика. Тобто такий рівень мінімалки не дозволить забезпечити навіть базові потреби.
Окремо зростуть зарплати вчителів. З 1 січня 2026 року підвищення складатиме 30%, а з 1 вересня – ще на 20%. Навантаження на ставку вчителя залишається без змін – 18 годин на тиждень. Водночас з 1 січня 2026 року посадові оклади педагогів зростуть на 30%.
Разом з тим наступного року середня заробітна плата в Україні може збільшитись з 26 тис. до 30 тис. грн. Вважається, що достатній рівень мінімалки – від 50% середньої зарплати, але не менше фактичного прожиткового мінімуму. Приблизно 1,5 млн осіб працюють, отримуючи мінімальну платню. Серед них є багато тих, хто насправді заробляє більше, але доплата – у конверті. Але є й ті, хто реально отримує 8 тис. грн. Це передусім люди в маленьких населених пунктах, працівники бюджетної сфери.
Найбільше чиновники заробляють у колегіальних органах влади. Зазвичай там немає роздутої штатки й більша кількість “начальників”. Наприклад, у Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), середня зарплата станом на вересень складала 87 тис. грн.
Середня за рік зарплата у НКРЕКП – 94,1 тис. грн. На другому місці за рівнем зарплат опинилось НАЗК. Тут зарплата у вересні була вищою, ніж у НКРЕКП (99,1 тис. грн), однак середня зарплата у 2025-му склала 92,9 тис. грн.
На третьому місці за рівнем доходів – Антимонопольний комітет. У вересні тут у середньому заробляли 93,5 тис. грн, якщо зважати на статистику зарплат від початку року, то цей показник становить 86,8 тис. грн.
Апарат Верховної Ради опинився на четвертому місці (77,2 тис. грн від початку року та в середньому 72,6 тис. грн – у вересні).
Ну і на п’ятому місці за рівнем заробітних плат – Рахункова палата. У середньому за рік доходи тут склали 73,1 ти. грн, а у вересні – 72,3 тис. грн.
Цікаво, що серед посадових осіб найвищі зарплати не у прем’єр-міністерки чи у міністрів (ці політичні посади не вважаються державною службою).
Наприклад, член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік у середньому отримував 264 217 грн, тоді як прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, як повідомили OBOZ.UA в Кабміні у відповідь на запит, у вересні 2025-го заробила всього лише 90 662 грн.
А один із заступників Мар’євича, Віталій Чапля, у вересні заробив навіть більше, ніж прем’єрка. Його заробітна плата на руки склала 130 058 грн. “Секрет” таких заробітків – стаж. Лише надбавка за вислугу років у чиновника склала понад 44 тис. грн. Зазначимо, Чапля – учасник бойових дій. На посаду в уряд він був призначений у грудні минулого року. А до цього працював начальником оперативно-військового управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ).