В українських школах після 2027 року учні 9-х класів мають складати державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Саме цей іспит визначатиме, чи зможуть школярі потрапити на обраний профіль.
На цьому зауважив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин в інтервʼю Новій українській школі. За його словами, якщо базова та середня ланка не відокремлені від старшої школи, то найчастіше учні переходять у 10 клас автоматично. Натомість, для відбору кращих школярів мають бути вступні іспити.
“Насправді НМТ – це форма проведення ЗНО. В нас в законі Про повну загальну середню освіту вже більше пʼяти років записано, що з 27-го року має на виході з дев’ятого класу проводитися ДПА у формі ЗНО”, – зазначає Колебошин.
“Тут би якраз забезпечити нормальну процедуру вступу до 10-го класу, для того, щоб дійсно туди вступали діти найбільш вмотивовані, які готові демонструвати найкращі академічні та і інші успішності”, – додає він.
Водночас, українська освітня діячка Лілія Гриневич пояснює, що коли реформа НУШ буде запроваджуватися у старшій школі, то дітям стають необхідні карʼєрні радники.
“Це дуже важливо зрозуміти – на що орієнтується дитина, як їй знайти свою сродну працю, щоб ми її зразу не послали в неправильний трек. Потім це все буде дуже важко відкочувати назад і компенсувати. Тому кар’єрні радники, які мають бути впроваджені у школах і відповідно таке тестування”, – каже Гриневич.
За її словами, сутність профільної школи полягає у виборі, який можуть зробити учнів. Зокрема, вступити у професійний чи академічний ліцей, отримати баланс предметів з поглибленим вивченням деяких. Крім того, заклади освіти повинні мати для цього кваліфікованих вчителів, які зможуть проводити уроки на відповідному рівні.