Чи можна стелити лінолеум на теплу підлогу.
Можливість укладання лінолеуму як фінішного покриття поверх системи теплої підлоги часто викликає питання у власників житла. Хоча це рішення є цілком реалізованим, воно вимагає виняткової уваги до вибору системи обігріву та самого покриття. Недотримання правил може призвести до швидкої деформації лінолеуму та поломки системи, повідомляє ТСН.ua.
Лінолеум, незалежно від його основи (полімерної чи натуральної), не витримує сильного нагріву. найпоширеніший полівінілхлоридний (пвх) лінолеум та його модифікації можна стелити на теплу підлогу. Але існує принципове обмеження: температура поверхні покриття не повинна перевищувати +27-28 градусів. На жаль, «жароміцнішого» лінолеуму не існує. Це обмеження є визначальним для вибору самої системи підігріву.
При виборі необхідно звернути увагу на два ключові аспекти: маркування та клас зносостійкості. Лінолеум, придатний для укладання на теплу підлогу, обов’язково має спеціальне маркування або значок, який можна знайти на упаковці або в інструкції. Не варто покладатися лише на слова продавця або опис в інтернет-магазині, якщо на товарі немає однозначних вказівок.
Класи зносостійкості – цей показник визначає здатність покриття витримувати механічні навантаження.
Максимальне температурне обмеження сильно впливає на наступний важливий момент – вибір сумісної системи підігріву.
Існує особливий тип покриття, відомий як «теплий лінолеум», який часто помилково сприймають як ідеальний варіант для теплої підлоги. Насправді, це покриття має вбудовану утеплену основу, виготовлену із синтетичних або натуральних матеріалів, таких як спінені полімери, джут чи повсть.
У загальному випадку, такий лінолеум вкрай не рекомендується укладати поверх будь-якої системи підігріву. Його теплоізолююча підкладка не лише перешкоджатиме ефективному прогріванню приміщення, але й створюватиме бар’єр, що може призвести до перегріву нагрівальних елементів і, як наслідок, до поломки всієї системи. Якщо виникає гостра необхідність укласти теплу підлогу саме під такий лінолеум, єдиним допустимим вибором буде інфрачервона плівкова тепла підлога, причому з обов’язковим забезпеченням мінімального нагрівання.
Оптимальним варіантом системи обігріву під лінолеум є електрична плівкова інфрачервона підлога з невеликою максимальною температурою нагріву. Ця система складається з вуглецевих пластин, до яких тонкими мідними жилами подається електроживлення. вся конструкція поміщена у тонкий полімерний мат, що захищає елементи від вологи та пошкоджень. завдяки тому, що товщина мату становить менше 1 мм, її зручно використовувати у приміщеннях із низькими стелями. Крім того, плівкова тепла підлога добре підходить для нерівних основ.
Вимоги до температури. При виборі інфрачервоної карбонової підлоги під лінолеум критично важливо звернути увагу на технічний паспорт: підходять лише моделі, які мають верхню межу нагріву + 30 градусів. Хоча можна обрати й модифікацію з сильнішим нагріванням, у такому випадку необхідно обов’язково встановити регулятор температури та ніколи не включати обігрів на повну потужність, щоб уникнути пошкодження лінолеуму.
Монтаж включає укладання негорючої теплоізоляційної підкладки, потім плівкової підлоги, захисної поліетиленової плівки, і зверху – основи під лінолеум (фанеру або ДВП завтовшки 3-5 мм). Перед остаточним закріпленням лінолеум необхідно розкатати та періодично вмикати підігрів для його акліматизації.
Для інфрачервоної системи обігріву підходить будь-який лінолеум, який в принципі призначений для укладання на теплу підлогу. Це означає, що жодних специфічних особливостей вибору чи монтажу матеріалу для плівкової підлоги немає, окрім тих загальних обмежень, що були описані раніше. Примітною перевагою інфрачервоної системи є те, що завдяки низькій температурі нагріву, її можна класти по всій площі приміщення, тобто інфрачервона тепла підлога дозволяє розміщувати лінолеум навіть під меблями. Це є значною перевагою, оскільки для вищих температурних систем таке розміщення суворо не допускається.
Теоретично, укладання кабельної системи підігріву під лінолеум можливе, однак на практиці це реалізовано з деякими труднощами. Кабельні теплі підлоги розраховані на досить сильне нагрівання, яке найчастіше коливається в межах від 50 до 90 градусів, тому їх зазвичай використовують для укладання під плитку та інші термостійкі матеріали.
Вимоги до вибору системи. Якщо виникає необхідність укласти кабельну теплу підлогу під лінолеум, доведеться шукати у продажу моделі зі зниженою потужністю, які нагріваються максимум до +30 градусів. Хоча такі модифікації доступні на ринку, їхній вибір не є дуже великим. у характеристиках необхідно обов’язково перевіряти, чи підходить комплект для м’яких покриттів підлоги, таких як лінолеум та ковролін. Також не зайвим буде встановити терморегулятор для точного контролю температури.
Особливості монтажу. Важливо знати, що тепла підлога у вигляді окремого кабелю або системи «кабелі на сітці» рекомендована для укладання тільки в стяжку або плитковий клей. Відповідно, використовувати їх у будинках з дерев’яними перекриттями можна лише на свій страх та ризик та з обов’язковим дотриманням додаткових, посилених заходів пожежної безпеки.
Укладання водяної системи підігріву під лінолеум стикається з тією ж проблемою, що й електричні кабельні підлоги: лінолеум не можна нагрівати вище +27-28 градусів. Відповідно, при встановленні водяної теплої підлоги необхідно забезпечити, щоб температура на поверхні покриття не піднімалася вище максимального значення+30 градусів.
Методи контролю температури. Цей критичний контроль температури досягається двома основними шляхами:
Найкращим рішенням є поєднання обох підходів, хоча це значно здорожує загальну вартість системи.
Залежність від матеріалу перекриття. При виборі методу монтажу також має значення матеріал перекриття, на яке встановлюватиметься тепла підлога. Для дерев’яних перекриттів підходять лише системи із «сухим» монтажем по фольгованій підкладці. На бетонні перекриття монтують комплекти водяної підлоги, призначені для укладання безпосередньо в стяжку. Успішне поєднання лінолеуму та теплої підлоги можливе лише за умови вибору изькотемпературної системи та суворого контролю максимального нагріву. Недотримання цих правил призведе до швидкого псування покриття.