Новини суспільства

Стало відомо, коли в Україні може бути ухвалений закон про військового омбудсмена

Закон про військового омбудсмена може бути ухвалений за місяць-півтора.

Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова повідомила у телеетері, що проєкт закону про військового омбудсмена вже наступного тижня має розглянути профільний комітет Верховної Ради, а за місяць-півтора він може бути ухвалений парламентом і підписаний Президентом, повідомляє Укрінформ.

«Я сподіваюся, що наступного тижня він буде розглянутий комітетом. Ну, а далі від того, наскільки багато буде правок і зауважень у парламентарів, буде залежати швидкість розгляду. Ми дуже сподіваємося, що протягом місяця, максимум півтора, ми вже будемо мати готовий, підписаний Президентом закон і зможемо повноцінно включитися у формування інституції», – зазначила Решетилова.

Стосовно того, які норми можуть викликати дискусію, Решетилова зауважила, що парламент може ставити питання щодо конституційності цього законопроєкту. «У нас є визначені Конституцією повноваження Президента, де не передбачено створення ним окремих інституцій. Тому ми в законі прописали про статус військового омбудсмана, що це допоміжний орган президента, тобто той орган, який Президент має право, згідно з Конституцією, створювати. Це перше питання. Друге питання буде, очевидно, у взаємодії з парламентським уповноваженим з прав людини – де у нас перетинаються повноваження, де ні. І я тут хочу наголосити, що за своєю природою це дві абсолютно різні інституції, які мають взаємодоповнювати одна одну», – пояснила Решетилова.

За її словами, у парламентського уповноваженого залишаються всі його повноваження – він може розглядати скарги військовослужбовців, здійснювати нагляд за дотриманням прав людини в секторі безпеки і оборони, а військовий омбудсмен буде вбудований у вертикаль Верховного головнокомандувача і діятиме на виконання функцій Президента зі здійснення цивільного демократичного контролю за сектором безпеки і оборони, що прописано в законі про національну безпеку України. «На відміну від парламентського уповноваженого, я, якщо бачу проблему, як уповноважена президента збираю координаційні наради, вимагаю рішень від представників органів військового управління, ми вносимо зміни у відповідні нормативно-правові акти, ми напрацьовуємо ці рішення, пропонуємо їх головнокомандувачу або Верховному головнокомандувачу. Тобто це безпосередня участь у реалізації рішень в секторі безпеки і оборони», – пояснила Решетилова.

Гелена Деревянко