Новини суспільства

Сім’ї зниклих у боях бійців вийшли на масову акцію у Києві: «Не почують нас зараз, то почують пізніше». ФОТО

У Києві на майдані Незалежності рідні та близькі військовополонених та бійців, які зникли під час бойових дій, вийшли з масштабною акцією. Вони звинувачують владу у байдужості та розсиланні відписок замість надання відповідей.

Про це повідомили кореспонденти hromadske з місця подій.

На захід прийшли сотні людей, заполонивши весь майдан. Деякі з них стояли на вулиці навпроти, біля будівлі «Укрпошти».

Учасники акції тримали саморобні плакати, транспаранти з іменами та фото зниклих захисників, прапори України та символіку підрозділів, у яких служать їхні родичі.

На акцію зібралися люди з різних куточків України. Утім усі вони розповідали схожі історії — їхній родич-військовослужбовець зник місяці тому, а відповідальні органи не можуть підтвердити ні смерті, ні полону, натомість надають лише відписки.

Вікторія, донька безвісти зниклого військового, розповіла, що мета мирної акції — не дати забути про їхніх рідних, які зникли або перебувають у полоні. За її словами, такі заходи дають можливість робити розголос проблемі. Дівчина розповіла, що у 1 бригаді спеціального призначення, де служить її батько, безвісти зникли 25 людей, але держава не розповідає рідним військових правду про те, що сталося.

«Зникли вони 28 вересня та 1 жовтня 2022 року. Тобто що три дні хлопці йшли в бій і зникали безвісти. На жаль, на сьогодні в нас немає жодної інформації», — каже Вікторія.

Пан Віталій — брат військового Сергія Гладкого з 401 окремого стрілецького батальйону, який зник безвісти після виходу до населеного пункту Новоолександрівка у червні. Він також каже, що не отримує від військової частини жодної інформації про брата. У підрозділі Сергія, крім нього, ще 8 людей з Миколаєва зникли безвісти.

«Віримо, надіємося, що брат живий. Можливо, в полоні. Повернеться додому. Хочемо добитися від влади, щоб вони нас почули, бо якщо вони не почують нас зараз, то почують трошки пізніше», — розповідає Віталій, який сам прослужив в армії 20 років, але «такого безладу не бачив».

«Я не розумію, на що мені чекати. Нехай мені повернуть або сина, або тіло. Нехай мені щось повернуть. […] Я хочу мати могилку бодай у цьому житті», — каже Марія, мати зниклого військового 68 окремої єгерської бригади.

А дружина військового Олександра Загнія зі 166 батальону розповіла, що її чоловік лише 3 дні навчався на полігоні, а потім його відправили до Красногорівки, де він зник 29 червня.

«Акт розслідування просто смішний. […] У ньому написано, що побратим бачив, як він упав від дрона-камікадзе. Коли наступного дня в них була евакуація, вони чомусь мого чоловіка взяли з ями й потягли під дерево. І коли запускали шукати тіло, то тіла вже не знайшли», — каже вона.

Тетяна, мати військового Івана Зубченка зі 118 бригади, що зник безвісти влітку 2023 року, розповіла, що лише від побратимів дізналася, що її сина поранили в бою, але жодних пошукових дій слідчі не проводять.

«Нічого. Тільки чекаємо, щоб росія через Червоний Хрест дала нам знати, що наші діти в полоні», — кажуть родичі військових із тієї самої бригади.

Родини військових з різних бригад виступали з промовами, де зверталися до президента Володимира Зеленського, українських органів та іноземних країн та організації по допомогу з відповідями.

Юлія Курбацька