Сценарій, за якого Київ повністю залишиться без опалення, є малоймовірним. Водночас у разі масованих атак тепло зберігатиметься лише у 60-70% міста. Про це заявив керівник Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко у коментарі Liga.
За його словами, у деяких районах можливі тимчасові перебої, пов’язані зі зливом та повторним заповненням системи. Водночас експерт наголошує, що йдеться про робочі технічні процеси, а не про ознаки повного колапсу.
Як зазначив Харченко, удар, який припав на Київ на початку січня, за своїми масштабами не мав аналогів. При цьому швидкість і ефективність відновлення системи теплопостачання виявилися надзвичайно високими. Експерт переконаний, що навіть країни Європейського Союзу навряд чи змогли б настільки оперативно та злагоджено впоратися з подібною надзвичайною ситуацією.
Він пояснив, що вирішальну роль відіграла завчасна підготовка комунальних служб. Компанія “Київтеплоенерго” заздалегідь розробляла алгоритми дій на випадок критичних інцидентів – проводилися навчання для персоналу, відпрацьовувалися сценарії ліквідації аварій. Після виходу з ладу найбільших джерел тепла фахівці оперативно зливали воду з ділянок, де подача була неможливою, та переводили систему на резервні потужності.
У Києві функціонує близько 180 автономних котелень, розташованих у різних районах міста, що дало змогу швидко перерозподілити навантаження між об’єктами. Паралельно тривали відновлювальні роботи на пошкоджених ділянках.
У поодиноких випадках комунальникам доводилося тимчасово обмежувати подачу гарячої води та знижувати температуру теплоносія, аби забезпечити хоча б мінімальне опалення максимальної кількості житлових будинків.
У підсумку, як наголосив Харченко, система опалення столиці витримала випробування. На його думку, досягти подібного результату не змогла б жодна європейська країна.