Не залишитися наодинці: яку підтримку військовим надають групи соціального супроводу

Міноборони пояснює, яку підтримку надають підрозділи соціального супроводу та чому звернення до них є важливим.

У Міністерстві оборони України повідомляють, що в умовах повномасштабної війни українським захисникам та їхнім родинам надзвичайно непросто самотужки вирішувати соціальні, правові та медичні питання. У такі моменти важливо знати: поруч є люди, які підтримають і допоможуть розібратися. Саме для цього у Збройних Силах України працюють групи соціального супроводу.

Міноборони пояснює, яку підтримку надають ці підрозділи та чому звернення до них є важливим.

Що таке групи соціального супроводу

Група соціального супроводу (також відділ соціального супроводу або патронатна служба) – це підрозділ військової частини, представники якого надають військовослужбовцям та членам їхніх сімей супровідну допомогу та консультації з правових, соціально-побутових та медичних питань.

Фахівці підрозділів соціального супроводу підтримують постійний зв’язок між військовими, їхніми родинами, медзакладами, соціальними службами органів місцевого самоврядування, громадськими організаціями та органами влади.

З 2024 року – це офіційна, тобто штатна структура у ЗСУ.

Раніше багато таких груп і підрозділів виникали з власної ініціативи військових, їхніх командирів і волонтерів. Фактично вони існували за периметром війська. Але тепер їхній досвід використовується і масштабується на державному рівні.

Відповідні підрозділи мають бути створені в органах військового управління, військових частинах, лікувальних закладах, навчальних військових центрах (центрах підготовки) та інших закладах.

Кому допомагають групи соціального супроводу

Підрозділи соціального супроводу працюють із:

• пораненими військовими та які перебувають на лікування;
• родинами загиблих, полонених і зниклих військовослужбовців;
• військовими, які звільнені з полону та/або проходять реінтеграційні заходи;
• військовими, які готуються до звільнення зі служби;
• іншими суб’єктами, до повноважень яких належить супровід військових та їхніх родин.

У яких питаннях допомагають служби супроводу

Основне завдання груп соціального супроводу – допомога військовослужбовцям з вирішенням низки соціальних та медичних питань. Йдеться про:

• супроводження поранених, зокрема через надання їм допомоги у питаннях направлення та проходження військово-лікарських комісій та експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО, колишні МСЕК), підтримка комунікації з членами їхніх сімей;
• супроводження членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти та полонених та надання їм допомоги у питаннях реалізації належних пільг і гарантій;
• сприяння в оформленні документів, необхідних для надання посвідчень, що підтверджують статус особи, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації;
• участь у заходах супроводження або підтримки тих, хто звільняється зі служби тощо.

Також вони мають підтримувати зв’язок з родинами військовослужбовців.

Чи лікують групи соціального супроводу поранених

Ні. Лікуванням займаються лікарі.

Але підрозділи соціального супроводу супроводжують під час лікування: підказують, як пройти комісії, як отримати реабілітацію, протезування чи лікування за кордоном.

Кому підпорядковані групи соціального супроводу

Головний структурний підрозділ у Збройних Силах України, який займається цим питаннями – Центральне управління цивільно-військового співробітництва (ЦУЦВС, CIMIC J9) Генштабу ЗСУ.

Воно було створено у 2014 році у вигляді пілотного проєкта у складі двох груп у Донецькій та Луганській областях під час проведення Антитерористичної операції. Основним завданням була організація взаємодії армії з місцевою владою, бізнесом та міжнародними організаціями, формування позитивного іміджу армії, реалізація гуманітарної допомоги.

З 2024 року йому також підпорядковані підрозділи соціального супроводу ЗСУ.

Інформація про діяльність ЦУЦВС зібрана на сайті «На зв’язку».

Чому родинам важливо звертатися саме до військових частин

Підрозділи цивільно-військового співробітнитцва у тому числі і соціального супроводу – це головний контакт родин військовослужбовців у військовій частині. Саме її фахівці:

• постійно комунікують з родинами;
• пояснюють, що відбувається;
• підтримують родину;
• допомагають не загубитися в документах і процедурах.

Інформація в ці підрозділи надходить безпосередньо із військової частини, медичних закладів або від родин. Після надходження інформації починається супровід людини або сім’ї.

Які перспективи розвитку груп соціального супроводу

Міноборони розробило три основні шляхи удосконалення роботи за цим напрямком:

1.    Формування нових та уточнення чинних нормативно-правових засад функціонування та розвитку підрозділів соціального супроводу в системі Міністерства оборони.

2.    Перерозподіл навантаження між фахівцями груп соціального супроводу військових частин, військових медичних закладів і ТЦК та СП для зменшення навантаження на військові частини бойового складу.

3.    Підвищення ефективності заходів соціального супроводу поранених, підтримки родин полонених, зниклих безвісти і загиблих військовослужбовців через впровадження інформаційно-комунікаційної системи «Супровід».

Ці ініціативи вже реалізуються в системі українського війська та мають суттєво покращити соціальний супровід військовослужбовців та членів їхніх родин.

Якими нормативно-правовими актами регулюється діяльність

Діяльність груп (відділів) соціального супроводу в ЗСУ регулюється нормативно-правовими документами.

Постанова Кабінету Міністрів України №948 від 20.08.2024 р. запровадила такі підрозділи в Силах безпеки й оборони та визначила порядок їх організації.

Ще один важливий документ – Концепція впровадження супроводу військовослужбовців та членів їх сімей в системі ЦВС ЗСУ та Дорожня карта (затверджені рішенням Головнокомандувача ЗСУ 24.07.2024).

Також їхня діяльність спрямована на реалізацію Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».