Міністерство оборони України змінами у статутах ключових оборонних агенцій створило можливість звільнення керівників без чітко прописаних критеріїв загроз національній безпеці. Антикорупційна спільнота занепокоєна: такі зміни відкривають двері для політичних рішень і підривають довіру до реформ.
Про це у спецефірі радіо НВ розповів Гліб Каневський, керівник Департаменту політики закупівель Міноборони.
Зміни в статутах — ризик чи необхідність?
У Міністерстві оборони стверджують, що зміни до статутів Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ) спрямовані на посилення контролю над стратегічними підприємствами у період війни. Відтепер міністр оборони може звільняти керівників цих агенцій у разі виявлення загроз національній безпеці.
Однак у текстах статутів не прописано, що саме вважається такими загрозами. Це залишає рішення про звільнення на розсуд міністра і відкриває потенціал для політичних маніпуляцій.
“Будь-який ризик можна трактувати так, як це вигідно в конкретний момент. І якщо хтось у міністерстві вирішить звільнити керівника агенції, жодних реальних запобіжників проти цього не залишиться,” — зауважила ведуча подкасту “Нове Время” Власта Лазур.
Антикорупційні активісти про “узурпацію” повноважень
Антикорупційна спільнота вже звинуватила Міноборони у знищенні незалежності ключових оборонних агенцій. Активісти наголошують, що відсутність чітких критеріїв ризиків створює простір для зловживань і підриває антикорупційну реформу, яка вибудовувалася роками.
“Міністр оборони фактично отримав можливість звільняти будь-кого, посилаючись на розмиті поняття “ризиків нацбезпеці”. Це ніщо інше, як узурпація контролю над агенціями, які мали залишатися незалежними,” — коментують експерти.
Що каже Міноборони?
Керівник Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Каневський, який виступив у подкасті, намагався знизити напругу. За його словами, зміни до статутів є вимогою часу і відповідають законодавству, яке покладає на міністерство обов’язок моніторити ризики національній безпеці.
Гліб Каневський
“У нас війна, і це вимагає швидких рішень. Міністр оборони має право ухвалювати кадрові рішення для запобігання загрозам. Водночас ці повноваження діють виключно під час воєнного стану,” — заявив Каневський.
Проте він визнав, що поняття “ризиків нацбезпеці” залишається розмитим. “Ми зараз працюємо з наглядовими радами, щоб конкретизувати ці критерії. Але поки що ми діємо в умовах війни, де загрози можуть бути будь-якими,” — додав він.
“Жоден статут не зупинить політичну волю”
Каневський фактично підтвердив, що за наявності політичної волі звільнення керівників стратегічних підприємств можливе, навіть якщо формальні критерії загроз залишаються невизначеними.
“Якщо буде політичне рішення, жоден статут не стане на заваді. Але ми працюємо, щоб цього не допускати,” — сказав він.
Однак приклади, наведені в ефірі подкасту, показують, що ці запобіжники можуть не працювати. Зокрема, йдеться про ситуацію із “Укренерго”, де керівника Володимира Кудрицького звільнили попри спротив наглядової ради.
Запобіжники, які не працюють
Антикорупційна реформа у сфері оборонних закупівель передбачала створення незалежних наглядових рад, які мали запобігати зловживанням. Однак практика показує, що ці ради мають обмежений вплив, коли рішення ухвалюються на високому політичному рівні.
“Фактично наглядові ради залишаються декоративним елементом. Якщо є політичне бажання звільнити когось, це буде зроблено, і жоден механізм не зупинить процес,” — зазначають активісти.
Скандальна передача коштів прикордонникам
Ще один приклад політичного втручання у роботу агенцій — передача 23 мільярдів гривень від АОЗ до Державної прикордонної служби. За словами Каневського, це було рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, ухвалене для термінової закупівлі специфічних боєприпасів.
Проте експерти вказують на те, що такі дії підривають принципи прозорості у витрачанні бюджетних коштів. “Коли міністр може перерозподілити мільярди без жодних консультацій, це ставить під сумнів ефективність реформи і викликає недовіру у суспільства,” — зауважують антикорупційні активісти.
Чи довіряють міжнародні партнери?
Міноборони запевняє, що реформа триває, а міжнародні партнери продовжують моніторити прозорість закупівель. Однак антикорупційна спільнота застерігає: такі зміни у статутах і політичний тиск можуть підірвати довіру партнерів і поставити під загрозу майбутню допомогу.
Висновки
Попри запевнення Міноборони, що реформа живе, громадськість і експерти бачать реальну загрозу повернення до старих схем. Розмиті формулювання у статутах відкривають можливості для зловживань, і відсутність чітких критеріїв ризиків нацбезпеці лише ускладнює ситуацію.
Міністерству варто серйозно поставитися до цих сигналів і запровадити більш чіткі та прозорі механізми ухвалення кадрових рішень, щоб уникнути звинувачень у політичних маніпуляціях та відновити довіру до реформ.