За законодавством, якщо споживач несвоєчасно подає покази лічильника, оплата нараховується за середнім споживанням попередніх місяців. Відсутність електропостачання через обстріли не визнається форс-мажором для цих цілей. Тобто, якщо ви не подали дані, рахунок прийде, навіть якщо в будинку світла не було тижнями.
Лише близько 5% київських квартир мають індивідуальні теплові лічильники. Ще приблизно в 20% будинків взагалі відсутні загальнобудинкові прилади обліку.
Проблема №1: Навіть якщо лічильник є, він часто рахує лише обсяг води яка надійшла, а не її реальну температуру. Тобто, якщо до будинку подається теплоносій нагрітий лише до 45°C замість нормованих 70°C, у квартирі буде холодно, а рахунок за «тепло» все одно прийде.
Проблема №2: Відповідальність постачальника закінчується на кордоні будинку або теплостанції. Втрати в мережах чи самому будинку (які можуть сягати 40%) вже не їхня зона відповідальності. Вони можуть законно виставити рахунок, навіть якщо у вас батареї холодні.
Експерт Олег Попенко радить такий алгоритм:
Важливо: Факт низької температури у квартирі має зафіксувати офіційна комісія за участю представника управління будинком. Але це не гарантує перерахунку.
Сьогодні в Україні практично відсутня дієва механіка автоматичного перерахунку за ненадані послуги. Комунальні монополісти рідко йдуть назустріч, а рішення судів часто оскаржують. Експерт вважає, що питання може вирішити лише законодавча ініціатива уряду, яка зобов’язала б робити перерахунок та виплачувати компенсацію за дні відсутності життєво необхідних послуг.
Найефективніший захист наразі — це бути пильним: своєчасно передавати показники та фіксувати всі порушення. Але справедливої системи, що автоматично захищає права споживачів під час війни, поки що не існує.