Влітку торік Верховна Рада проголосувала за законопроект №4201, який передбачає скасування переведення годинників. Втім його досі не підписав президент Володимир Зеленський, відповідно, зміни не набули чинності й Україна знову перейде на літній час 30 березня.
Питання про скасування переведення годинників в Україні порушували ще у 2011 році, але суспільство не дійшло єдиної думки через аргументи як “за”, так і “проти”. Це питання досі залишається відкритим.
Україна розглядає можливість скасування переведення годинників через кілька причин:
Годинники почали переводити, щоб люди могли раціональніше використовувати світловий день та економити електроенергію.
“Під час війни питання переведення годинників точно не пріоритетне завдання, яке має вирішувати Верховна Рада. Крім того, якщо Зеленський підпише законопроект, то ми не будемо економити і, відповідно, ми будемо змушені збільшити витрати електроенергії. Тобто нам доведеться її імпортувати, щоб забезпечити роботу підприємств та житлових будинків”, – пояснює керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів ANTS, експерт з економіки Ілля Несходовський.
Підрахунки показують, що найбільше витрат електроенергії відбувається вранці, коли люди збираються на роботу та ввечері після повернення, а зміна часу може зменшити ці витрати.
“Переведення годинників дозволяє економити мільярди доларів. Люди, які працюють з дому, можуть самі планувати свій день і використання електроенергії. Але у нас ще є підприємства, де розпорядок прив’язаний до конкретних годин, а також бюджетні установи, такі як лікарні, дитячі садочки, школи, які не можуть коригувати час роботи, щоб зменшити споживання електроенергії. Тому економічний фактор є достатньо ваговим для переведення часу“, – додає експерт.
Лікарі переважно заявляють, що зміна часу негативно впливає на здоров’я українців, оскільки призводить до порушення біоритмів.
“Я не підтримую переведення годинників, бо людям важко пристосовуватись до нового часу. Особливо це складно для активних людей і тих, у кого вже є розлади сну, емоційне та психологічне перевантаження, а також для людей із хронічними захворюваннями. А зважаючи на той стрес, в якому зараз живуть українці, то їм важко дасться ця адаптація”, – каже сомнолог Софія Устянецька.
Вона радить за два-три тижні до переведення годинників починати перелаштовуватись на новий режим і змінювати години засинання та прокидання.
“Буває, що до нас звертаються люди із порушенням сну саме після переходу на літній час. Українцям варто дбати про якісний сон, він має тривати 7-9 годин”, – говорить експерт.
Також дотримуватись режиму сну радить психіатр-нарколог Євген Скрипник.
“Коли ми переходимо на літній час, у нас можуть бути перепади тиску, головний біль, сонливість або навпаки – порушення сну і ми можемо страждати безсонням. Також може бути загострення хронічних хвороб, таких як гіпертонічна хвороба, і тривожних розладів, депресій. Це може тривати близько двох тижнів”, – каже Скрипник.
Лікар радить більше гуляти на свіжому повітрі, оскільки це допомагає адаптуватись. Також слід у цей період менше користуватися гаджетами: телефоном, дивитися телевізор тощо.
“До початку повномасштабної війни в Україні лікарі радили людям заздалегідь готуватися до переведення годинників: поступово раніше лягати спати та прокидатися зранку. Але зараз у більшості з нас режим залежить від безпекової ситуації. Тому не варто фокусуватися на тому, що ми переводимо годинники і це не буде проблемою”, – говорить експерт.