Чи не замерзнемо ми взимку – це ледь не найголовніше, після ситуації на фронті, питання для всіх українців. І в той самий час, коли кожен готується до холодів як може, профільне відомство “Укренерго” доручає захищати електрпідстанції компаніям із яскравим минулим в Росії.
Про це йдеться у розслідуванні проєкту “Хапуга”.
У 2023 “Укренерго” під керівництвом Володимира Кудрицького замовило будівництво захисних споруд для електричних підстанцій загалом на 4 млрд 300 млн грн. Минув рік, атаки росіян не те що не припинились, а навпаки – переходять ледь не в цілодобовий режим, а багато із тих тендерів “Укренерго”, виявляється, і досі не завершені. Власне це і стало, за офіційною версією, причиною нещодавнього гучного звільнення пана Кудрицького.
“Чи є взаємозалежність що відключення електроенергії пов’язані з тим, що не були проведені роботи вчасно або не були побудовані системи захисту? Частково так”, – каже експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Журналісти дослідили тендери і серед фірм, що розділили понад 4 мільярди гривень, знайшли одну дуже дивну – Корпорацію виробничих та комерційних підприємств “Союз”, якою керує Ігор Владленович Приходько. Йому дісталось 484 млн грн.
Договори були укладені без тендеру, що дозволив підлеглий Кудрицького, директор з інвестицій “Укренерго” Олег Юрійович Павленко. Також в кожному з них по 4-5 разів вносили зміни. І кожного разу це було “продовження строку дії договору”. Це, на жаль, не випадковість, а тенденція, розповідає експерт.
“Якісь компанії, наприклад, перемагали в тендерах. Брали участь, отримували кошти. Але не встигали робити ці роботи, або не могли їх зробити абсолютно об’єктивно”, – каже експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Тобто і вказівка згори, і гроші на захист підстанцій були, проте коли дійшло до виконання – почались проблеми. Сотні мільйонів і мільярди виділили, компанії їх взяли, а як захищати електропідстанції правильно – заздалегідь не продумали: стандартів виконання робіт немає. Тож деякі фірми просто почали “освоювати” кошти.
“Коли нанеслися удари по підстанціх, коли було прийняте рішення, що їх треба захищати, так, по суті всі кинулись виконувати це рішення. Розумієте, можливо, також враховуючи те, що відразу всі розуміли і в “Укренерго”, і в тих компаніях, які приходили на ці тендери, вони розуміли, що немає стандартів, гроші є, ну скільки там було, якби відповідальності потім може і не бути взагалі. Ну так напевно очікували, так, що не буде. Звичайно, що тепер прийде умовне БЕБ якесь, НАБУ, САП, СБУ будь-хто, хто має право займатись цими економічними злочинами і скаже так: А чого ж ви тоді погоджувались? Чого ви приходили на тендер, брали в ньому там і тд, тому це закономірно”, – каже експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Така ось загальна картина, на фоні якої повертаємось до корпорації “Союз” та її керівника Приходька. Людина ця, виявилось, має довжелезний шлейф відносин з Росією.
“Ми зібрали дані про цього бізнесмена, про його компанію, з’ясували, що він довгі роки вів бізнес в Росії. Навіть коли почалась війна з Росії в 2014 році, він і після того інші компанії, юридичні особи в Росії продовжували вести бізнес, як ні в чому не бувало”, – каже антикорупційний експерт Юрій Ніколов.
У російському сегменті інтернету зберіглася інформація про “Союз Холдінг” з офісом у Москві, а генеральний директор у неї саме Ігор Приходько. Більше того, згідно з російськими реєстрами, у Приходька станом на вересень 2023 року був паспорт громадянина РФ – є навіть його серія та номер. І, звісно, податковий номер.
Як він при цьому примудряється вигравати тендери на захист стратегічно важливих об’єктів Укренерго? Куди дивився Кудрицький та спеціальні служби? Питання відкрите. Втім, може, вони просто повірили пану Приходьку на слово? А він заперечує наявність російського паспорта та стверджує, що працював у РФ на основі дозволу на роботу.
“Я так розумію, що ми побачили умовно кажучи, радянський паспорт якийсь ще з тих часів, і російський. Це все в нього було. Наскільки я розумію, він божеться, що зараз це не існує, або неможливо це якось ліквідувати. Але ми точно бачили, що в нього був російський документ”, – каже антикорупційний експерт Юрій Ніколов.
Керівник “Союзу” допомагав росіянам в реалізації “секретного проекта Міноборони РФ з базування підводних човнів в Новоросійську” і навіть отримав медаль «за заслуги перед отечеством 2 степени”. Принаймні, згадки про це є в інтернеті.
Сам Приходько це заперечує. А ось що вже так просто словами не заперечиш: факт співпраці нашого “героя” з путінським олігархом, спонсором кривавого режиму Олексієм Мордашовим. Приходько із 2007 до 2022 мав у Росії компанію “Энергостроительная корпорация “Союз”, у наглядовій раді якої сиділи представники фірми “Силовые машины” Мордашова.
І це загалом не великий секрет, українські спецслужби знали про це. В 22-му на підставі матеріалів СБУ відкрито кримінальне провадження і проведені обшуки у вже відомій нам корпорації “Союз”, в результаті чого, далі офіційна цитата, були здобуті “відомості щодо ведення господарської діяльності із країною агресором та фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади”
“Наскільки мені відомо, вони знову виявили інтерес до цієї історії. Але те, що ми побачили в судовому реєстрі, говорили про те, що до Приходька великих проблем у них немає. Можливо, просто бізнесмен поніс додаткові витрати нервів, часу на влагодження питань СБУ”, – каже Юрій Ніколов.
Втім саме до СБУ питання не доречні, повідомили нам в прессслужбі відомства. Тому що карну справу за оперативними матеріалами спецслужби ведуть слідчі Національної поліції. Тож журналісти звернулись і до Нацполу з офіційним запитом і чекають на відповідь, адже наразі історія виглядає щонайменше підозріло.
“Маємо підприємця з бізнес-бекграундом у Росії, можливо російським паспортом і нагородою від Путіна, при цьому він же – цей бізнесмен Приходько і його фірма “Союз” – отримує півмільярда гривень і безперешкодний доступ до об’єктів енергетичної інфраструктури України. Тобто, дивні та небезпечні зв’язки були, великі гроші були, от тільки захисних споруд стратегічних електрооб’єктів чомусь так і не з’явилось”, – йдеться у проєкті “Хапуга”.