Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS, який наближається до Землі, продовжує викликати дискусії про те, чи є він кометою чи космічним кораблем, через аномальні характеристики та поведінку.
3I/ATLAS усе ще наближається до Землі, тому вчені намагаються максимально використати рідкісну можливість вивчити космічного мандрівника, поки він не покинув Сонячну систему назавжди. Хоча більшість вчених сходяться на думці, що цей об’єкт є кометою, деякі учасники дискусії ніяк не можуть заспокоїтись і продовжують шукати підтвердження теоріям про космічний корабель.
Відстань між 3I/ATLAS і Землею становитиме приблизно подвійну дистанцію від нашої планети до Сонця вже завтра, 19 грудня 2025 року. Хоча це здається величезним розривом у відстанях, для телескопів та супутників це не така вже й велика проблема, а для астрономів це унікальна нагода детально дослідити рідкісного гостя, пише 24 Канал з посиланням на Futurism.
Астроном із Гарварду Аві Льоб продовжує спостереження за об’єктом і документує його численні особливості. Він звертає увагу на те, що траєкторія руху комети майже ідеально збігається з площиною орбіт планет нашої системи, що виглядає дивним збігом обставин, враховуючи масштаби космосу. До цього додаються інші характеристики: великий розмір об’єкта, його близький прохід біля кількох планет, несподівано висока концентрація льоду й вуглекислого газу, а також струмінь матерії, спрямований до Сонця.
Ці та інші ознаки, на його думку, а також на думку численних конспірологів та просто любителів космічної фантастики, можуть вказувати на те, що ми маємо справу не з природним об’єктом, а з космічним зондом прибульців, який прилетів до нас з метою вивчення Сонячної системи. Щоб його ви виявили, він нібито імітує кометну активність, викидаючи в космос різноманітні хімічні елементи, які зазвичай випаровуються при наближенні до зорі. Але об’єкт “спалився” на тому, що почав викидати воду й гази занадто рано, тобто на тій відстані, коли Сонце ще не здатне руйнувати комети.
Новий матеріал для журналу Astronomy & Astrophysics, який поки що опублікований на arXiv, описує виявлення у комети “струменя, що коливається на великій висоті”. Іспанські астрономи зафіксували це явище за допомогою телескопа, що розташований на Тенеріфе. Цей антихвіст, направлений до нашої зорі, а не від неї, зміщений менш ніж на вісім градусів від полюсів, пов’язаних з віссю обертання ядра комети.
Така конфігурація означає, що 3I/ATLAS має постійний денний і нічний бік, які міняються місцями в перигелії – найближчій до Сонця точці. Об’єкт досяг цієї точки 29 жовтня, наблизившись до світила на 203 мільйони кілометрів.
Лоеб підрахував: надзвичайно малоймовірно, що вісь обертання об’єкта буде вирівняна з напрямком Сонця з точністю до восьми градусів, що забезпечить плавний перехід від денної сторони до нічної. Ця імовірність становить лише 0,5 відсотка. За його словами, якби вісь обертання була орієнтована інакше, антихвостовий струмінь виявляв би набагато сильніші коливання позиції, а не спостережувані вісім градусів.
Якби не це особливе розташування, антихвостовий струмінь, спрямований до Сонця, був би орієнтований під набагато більшим кутом відносно осі обертання і мав би набагато більший кут коливання, ніж спостережуване значення у вісім градусів,
– написав він.
“При більшому куті розбіжності могли б виникнути значні прогалини в активності, оскільки його основа виходить з денної сторони і входить в нічну сторону 3I/ATLAS”, – додав учений.
Антихвіст 3I/ATLAS, спрямований до Сонця, не зник після того, як він досяг найближчої точки до зорі, що лише посилює загадковість. На думку Льоба, це означало б, що поблизу протилежного полюса осі обертання є “нова кишеня льоду, яка породжує помітний новий струмінь антихвоста після перигелію”.
Він додає, що “технологічний космічний корабель може мати причину для вирівнювання потоку газу від своїх двигунів у напрямку Сонця”. Але наразі в нас немає знімків високої роздільності, які показують напрямок струменя поблизу перигелію. Він сподівається, що майбутні спектроскопічні спостереження матеріалу всередині антихвоста 3I/ATLAS допоможуть краще зрозуміти природу цього явища.