Успішність дітей залежить від кількості помилок при вихованні. До 6-8 років закладається більшість психологічних проблем.
1. Закривання навколишнього простору колиски – балдахіни, боковини ліжечка тощо.
До 6 місяців малюки не можуть пересуватися, перебувають у одному місці, тому і спостерігають за всім, що навколо. Зір і слух для них єдине джерело знань. У такому віці дитина засвоює за хвилину стільки, скільки дорослий за дві години.
“Дитина нічого не бачить крізь борти ліжка. Відповідно не отримує інформації”, – розповіла Марина Романенко, дитячий психолог та власник мережі центрів раннього розвитку “Перша дитяча академія”.
Експерт говорить, що в маленької дитини немає такої сили, щоб вдаритися так, щоб зашкодити собі.
2. Говоріння пошепки при дитині.
Деякі батьки говорять при дитині пошепки і ходять навшпиньках. Однак малюкам потрібно давати можливість якомога більше слухати і бачити. Дитина має знаходитися там, де відбувається розмова.
Дитина має вписатися в світ, в який вона прийшла, а не всі вписатися в світ дитини. Адже тільки так малюк зможе швидше навчитися розмові та враженням.
3. Адаптована музика для колискової.
До 4-х років права півкуля людини є максимально сприйнятливою до емоцій.
Адаптована дитяча музика позбавлена тих елементів мелодії, що викликають емоції у дитини.
“Права півкуля людини – головна, відповідає за те, щоб пристосуватися до всього нового, а для маленької дитини кожну хвилину життя все нове. Так от права півкуля відповідає також за емоції. А як можна привчити емоціям, якщо зробити таку “солодку-солодку” музику?”, – зауважила Марина Романенко.
Психолог радить ставити класичну музику, джаз, рок і таку, яка подобається. Адже така музика наповнена емоціями та дає можливість дитині адаптуватися до почуттів, які існують у світі.
4. Читання книжок дітям, старшим 6 місяців.
Потрібно читати книжки дитині від народження і з увагою ставитися до вибору літератури.
Після 6 місяців у дитини починається новий період розвитку. Вона вивчає навколишній світ на дотик, дізнається про можливості предмету. Якщо не читати до 6 місяців, книга стане об’єктом для гри, вважає Марина Романенко.
“Коли батьки починають читати в 7 місяців, вони розповідають, що дитина не хоче щоб їй читали. – Звісно, бо вона вже може тримати книжку, вона хоче її забрати в батьків, це об’єкт, яким можна грати. А до цього віку вона просто звикає. Вона буде навчена слухати, і в 7 місяців вона не буде відбирати, вона подивиться і віддасть назад батькам. Це фізіологія”, – розповідає фахівець.
“Якщо ви хочете прищеплювати дитині любов до читання, вона має бачити культуру читання”, – зауважила Марина Романенко.
Зокрема експерт виділяє книгу Наталі Гузєєвої “Я тебе дуже люблю”. Вона наголошує, що це не та книжка, де “жили-були дід і бабуся і був в них Колобок”. На її думку, потрібно читати саме такі книжки. Адже діти починають говорити простими реченнями.
5. Заборони.
У 3 роки дитина повинна казати “ні”. Потрібно дозволяти своїм дітям відмовитися від чогось, висловити власну думку та надати ініціативу зробити по-своєму. Впродовж всього життя на людину впливатиме саме цей період розвитку – від народження і до 6-8 років. Щоб малюк виріс вільним і самостійним, потрібно зменшити кількість заборон. Територію, де є небезпеки, потрібно знешкодити, аби дитина вільно пересувалася і вивчала світ довкола.
“Заборони мають бути. Але тільки у трьох випадках – коли це загрожує її життю і здоров’ю, коли це стосується поваги дитини до себе і коли це є наступом на повагу до інших”, – каже власник центру розвитку дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологи розповіли, чому обдаровані діти почуваються нещасними
6. Залякування.
Фрази, на кшталт “дядя тебе забере”, “бабайко з лісу зараз тебе вкраде”, “я від тебе йду, а ти лишайся далі гратися”, – це удар для будь-якої дитини.
“Батьки – єдиний гарант безпеки для дитини. Коли вони кажуть подібні речі, дитина більше не почувається захищеною, а це одна з найголовніших умов її життя та розвитку”, – каже психолог.
7. Обмеження права вибору.
Дітям змалечку потрібно давати якомога більше ситуацій, коли вони мають зробити самостійний вибір. Це варто виховувати ще з одного року.
“Жодні знання неважливі, якщо людина не вміє порівнювати й обирати. Наприклад, з раннього віку можна пропонувати на вибір їжу. Обираючи, ту чи іншу страву, дитина тренуватиметься вибирати. Мій син Назар із 1 року обирає взуття. Я у магазині відкладала 10 пар того, яке я вважаю якісним. Він показував серед відібраних те, що сподобалося. Його і купувала”, – розповідає Марина Романенко.
Вона вважає, що тільки таким чином дитина вчиться приймати рішення та адаптовуватися до середовища та його умов. У дорослому житті вона завжди може обрати з чим треба ужитися, а що вона робити з певних причин не буде.