Заступник директора аеропорту Бориспіль Євген Дихне пояснює, як пов'язані між собою введення безвізового режиму і черги в аеропорту.
Кілька днів тому один відомий журналіст ділився своїми думками про те, що українська інфраструктура не готова до безвізу, маючи на увазі чергу на паспортний контроль в аеропорту “Бориспіль”. Останнім часом нас часто запитують про те, як вплинув безвіз на роботу аеропорту. Спробую прояснити деякі моменти.
Звичайно, нам зрозумілі такого роду заяви, адже суспільство має певні очікування з приводу безвіза. Однак варто розуміти, що авіація – це не залізна дорога, яка має можливість на якомусь західному маршруті просто додати додаткові вагони в зв’язку з різким збільшенням кількості пасажирів, причиною якого міг послужити безвізовий режим.
В авіації не буває миттєвих реакцій, оскільки це дуже системний бізнес з довгим горизонтом планування. Плани авіакомпаній на майбутній рік відомі їм (а часто і нам) вже сьогодні. Тому очікувати, що безвіз може вплинути на плани авіакомпаній по збільшенню частот (кількості вильотів літаків) або місткості суден на найближчі 2-3 тижні, не доводиться. Він не може глобально вплинути навіть на плани майбутнього сезону, не те що поточного.
Існує безліч факторів, від яких залежать можливості авіакомпаній на європейському напрямку. Це лізинг літаків, за якими авіакомпанії стоять в черзі для нарощування флоту, необхідність укладення ряду непростих договорів між авіакомпанією та аеропортом, міжурядових угод, що обмежують кількість частот в європейському небі.
Наведу приклад. Всього в неділю 11 червня 2017 року можливістю вильоту з аеропорту Бориспіль скористалися 17 000 пасажирів, з яких до Європи вилетіло близько 7000, а в неділю 4 червня 2017 року з аеропорту вилетіло близько 16 000 пасажирів. Звичайно, це дуже груба статистика. Але про що все ж кажуть ці цифри?
По-перше, планове збільшення пасажиропотоку 2016 року до 2017-го становить близько 30%. Це пов’язано в першу чергу із запланованим нарощуванням флоту авіакомпаніями і розвитком маршрутної мережі. Природно, ці фактори дали динаміку щодо збільшення швидкості росту пасажиропотоку. Простіше кажучи, зростання пасажиропотоку в аеропорту на 5% перевищує запланований нами зростання. Але не варто пов’язувати наведені показники з введенням безвіза, оскільки всі дії з розвитку маршрутів і збільшення частотності авіакомпанії ведуть планово, спираючись на економічні розрахунки.
По-друге, збільшення кількості пасажирів, що вилітають пов’язано з початком курортного сезону. Тобто черзі на авіаційний контроль говорять нам швидше про успішну політику турецької влади щодо здешевлення вартості відпочинку для українських громадян і, як наслідок, збільшення кількості чартерних вильотів в Анталію, ніж про масові вильоти українців до Європи.
Можу все ж припустити, що безвіз міг вплинути на фактор завантаженості повітряних суден авіакомпаній. Тобто при плановій завантаженні 85% load factor міг збільшитися на 2-3%. Однак такими даними володіють тільки авіакомпанії, які, до слова, не дуже хочуть ними ділитися через маркетингової політики і високої конкуренції на європейських маршрутах.
Однак я дуже оптимістично налаштований питаннях безвізового режиму і його впливу на авіаринок. Я впевнений, що ефект буде накопичувальним. Сигнал, що Україна отримала безвізовий в’їзд в ЄС, приверне інтерес до України авіакомпаній, які ще не літають до нас. Тим більше безвіз змусить задуматися про збільшення обсягів перевезень авіакомпанії, які вже здійснюють авіаперевезення з Борисполя. Але ефект від цього ми побачимо тільки в майбутньому, за нашими прогнозами, протягом найближчих 2-3 років. Він буде накопичуватися авіаперевізниками еволюційно і тільки на підставі економічних передумов.