Події останніх чотирьох років в Україні призвели до появи великої кількості переміщених осіб. Зараз реальна кількість ВПЛ не знає жодна служба.
Про це розповів керівник ГО “Всеукраїнська Асоціація Переселенців”.
Держава не може системно й ефективно вирішувати проблеми переселенців, тому що не знає, яку допомогу вони отримують, який у них соціальний статус і в чому вони потребують в першу чергу.
Майже 3% українців виявилися на узбіччі багатьох процесів. Чому? Тому що дані про них не систематизовані, тому що всі вони записані на папері, розкидані по містах, загублені.
Щоб отримати довідку, змінити одну цифру в інформації про ВПЛ, переселенцю треба витратити тижні.
Півтора роки тому я змінив зйомну квартиру. Нове житло розташоване в 5 хвилинах від старого, але вже в Деснянському районі Києва, до цього був Дніпровський. Я вирішив повідомити про зміни в Управління праці та соціального захисту.
На це я витратив тиждень. Спочатку відстояв у черзі, зібрав купу довідок, написав заяву і дізнався, що процедура зміни адреси реєстрації може зайняти близько трьох місяців, тому що йде листування між відділеннями двох районів і пересилання “моєї справи”. “Справа” – це паперова папка з усією інформацією, з усіма тими довідками, які я ретельно збирав.
Упевнений, що з подібним стикалися сотні. Оформлення дитини в садок або школу, зміна адреси, отримання пенсії – на все це потрібно виділяти дні.
За часів, коли на 3D-принтері можна зробити будинок і “роздрукувати” людські органи, в Україні переселенці витрачають купу часу на обтяжливу бюрократію.
Ситуацію можна спростити. Треба тільки запустити електронну базу ВПЛ. Після цього всі відділення Управління праці та соцзахисту отримають свій рівень доступу, і здійснити процедуру зміни адреси реєстрації можна буде “в один клік”. І не тільки це.
Запустивши реєстр, в Україні проведуть перереєстрацію всіх переселенців, і ми нарешті дізнаємося їх реальну кількість на підконтрольній території.
Це дозволить встановити також їхні потреби, рівень освіти і соціальний статус. Реєстр повинен відображати, яку допомогу отримує сім’я від держави і міжнародних донорів.
Реєстр повинен містити не тільки персональну інформацію, а й сімейний стан, що може допомогти при вирішенні житлового питання. Будуть там і відомості про професію і місце роботи.
У базі потрібно врахувати так званий коефіцієнт уразливості. Тобто, крім власне даних, внесених в електронний реєстр, в ньому має відображатися певна кількість балів.
Бали отримає кожна сім’я в залежності від складу, наявності неповнолітніх дітей і людей з інвалідністю, учасників АТО і загиблих в результаті бойових дій.
Після введення такого коефіцієнта уразливості буде простіше формувати чергу на отримання житла, тому що держава зможе допомогти в першу чергу найбільш нужденним.
На перший погляд може здатися, що електронна база – це марна ідея, але без реєстру ми не зможемо вести аналітику основних проблем переселенців, відстежувати, як вони вирішуються, і передавати інформацію в профільні державні служби.
У Грузії, яка добре знає, що таке переміщені особи, вже роками працює подібний реєстр. Їх база дійсно дозволяє зібрати всю інформацію про переселенців. Саме цього не вистачає Україні, щоб на основі цих даних розробляти подальший план дій.
Отже, реєстр дозволить:
– дізнатися реальну кількість переселенців, які проживають на підконтрольній території;
– зменшити черги у відділеннях Управління праці та соціального захисту населення;
– зробити більш зручною зміну адреси проживання або інших особистих даних;
– з’ясувати соціальний статус, потреби переселенців (житло, робота, перекваліфікація, ліки).
З цією інформацією зможуть працювати державні органи. Наприклад, Служба зайнятості отримає список тих, хто потребує роботи, і зможе цілеспрямовано пропонувати вакансії. Крім цього, ми зберемо інформацію, яку допомогу отримують переселенці від міжнародних донорів і держави.
База дозволить аналізувати, як вирішуються питання ВПЛ і як змінюються їхні потреби. Ці дані повинні бути основою стратегічного плану щодо вирішення проблем переміщених осіб.
Подібний проект не вимагає величезних фінансових або тимчасових ресурсів. Його можна впровадити буквально за рік. Треба тільки створити робочу групу при Міністерстві соціальної політики.
До її складу мають увійти представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, Міністерства соціальної політики, представники Міністерства у справах вимушено переміщених з окупованих територій осіб, біженців та розселення Грузії, міжнародні партнери і керівники громадських організацій.
Після цього потрібно провести тендер на розробку реєстру, запустити його і перереєструвати всіх переміщених осіб.
Поки ми не будемо знати їх точну кількість, держава не зможе розробити чітку стратегію вирішення проблем ВПЛ, а значить переселенці і далі будуть ніби невидимі громадяни в своїй країні.